“Дали мішка, щоб я одягнула”: історія Рити Швейбиш, яка вижила у концтаборі "Мертва петля"

“Дали мішка, щоб я одягнула”: історія Рити Швейбиш, яка вижила у концтаборі "Мертва петля"

“Дали мішка, щоб я одягнула”: історія Рити Швейбиш, яка вижила у концтаборі "Мертва петля" Суспільне Вінниця

"По обидві сторони дороги стояли українці. Зустрічали нас. І кожна єврейська мама старалася свою дитину комусь віддати, але ніхто не брав. Ніхто не взяв жодної дитини. Єдине, що було, що вони дітям давали трошки молока чи хліба, трошки картоплі".

Праведники світу ОрелСуспільне Вінниця

Так про прибуття до концтабору "Мертва петля" у 1941 згадує останній його свідок — Рита Швейбиш. У роки Другої світової табір діяв на території колишнього маєтку Потоцьких у селі Печера. Сюди, за інформацією надзвичайної комісії, з грудня 1941 по березень 1944 було запроторено близько 11 тисяч євреїв.

Праведники світу ОрелСуспільне Вінниця

Риті Швейбиш було 5 років, коли вона туди потрапила з батьком, матір’ю та середнім братом. Старший був на війні.

"Я родом з Тульчина. До війни там було три громади. І найбільша була єврейська, середня громада була польська. І найменша була українська. Ми перед самою війною отримали квартиру. Ми мали евакуюватися. Не доїхали 6 км до переправи дніпропетровської”, — розповідає Рита Швейбиш.

Каже, фашисти там перекрили дорогу. Були на мотоциклах, автівках. Почали вже бомбити. Сімʼї вдалося повернутися додому. Втім там їх вже почали готувати до концтабору. І дітей, і дорослих, розповідає жінка, зачинили у школі на вулиці Шевченка. Не давали ні пити, ні їсти. Діти, пригадує,дуже плакали, кричали та лизали вікна, щоб хоч якось води взяти.

Вранці прийшов український лікар Білецький і поробив нам такі уколи, щоб ми захворіли всіма видами тифу. І послали нас в баню. Всіх у купу. Роздягнули. Підійшли назад одягатися, а воно все мокре і все у вошах. Так й одягали”, — розповідає Рита Швейбиш.

Праведники світу ОрелСуспільне Вінниця

7 грудня 1941 євреїв пішки повели у Печеру — за 40 кілометрів. Людей супроводжували мотоциклісти. За день пройшли пів шляху. Дійшли до Торкова. По дорозі старих людей і дітей, які кричали та плакали, вбивали. П’ятирічну Риту Швейбиш родичі несли по черзі на руках.

Як ми ввечері прийшли у Торків, то нас загнали туди, де були колись коні. А де були коні, то були мотузки. Люди вже бачили, що нас чекає, і вони на цих мотузках вночі (чоловіків багато) повішалися. На ранок вже було менше людей. Нас вивели, вистроїли і погнали ще 20 км”, — пригадує жінка.

Увечері 8 грудня дійшли до табору. Там євреїв зустрічали місцеві. Матері намагалися віддати українцям своїх дітей, розповідає Рита Швейбиш. Втім жодної дитини ніхто не взяв.

Праведники світу ОрелСуспільне Вінниця

Біля цього входу мій батько поміняв скатертину своєї сестри на хліб. І як тільки він поміняв, приїхала машина німців. Почали кричати "Юда! Юда!", і всі три кулі його вбили. Він навіть не дійшов до табору. І на цьому хлібові текла ця кров”, — розповідає Рита Швейбиш.

Праведники світу ОрелСуспільне Вінниця

За місяць через хворобу померла мама.

Я тоді, п’ятирічна дитина, взяла все на себе. Я почала ходити до забору, у мене було своє місце. Я щодня стояла просила. І мені люди завжди давали. Я була спухла. У вошах”,- пригадує жінка.

Євреї у концтаборі “Мертва петля” жили з того, що міняли речі на харчі. У таборі Рита залишилася з братом. Родичів вже не було. Виміняти не було що. Люди, каже, допомагали.

Приходила одного поліцая, Ружила, дружина. Приносила інколи чи картоплю, чи суп. А їй казали: Що ти бігаєш до цієї жидівки Рити? А вона каже: Бо Рита нікого не має. І я дам Риті хоч що-небудь, що можу, а Бог мені дасть дитину”, — згадує Рита Швейбиш.

Праведники світу ОрелСуспільне Вінниця

Дослідниця історії села Печора Валентина Кошолапська розповідає, що поруч із табором на території лісу було вирито три великих братських могили.

Праведники світу ОрелСуспільне Вінниця

Туди, каже, ховали і живих, і мертвих.

Викидали, пригорнули. Часто говорили, що дякий час земля ходила, тому що були люди напівживі”, — розповідає Валентина Кошолапська.

Праведники світу ОрелСуспільне Вінниця

Рита Швейбиш пригадує, що біля тих могил люди молилися. Їх заганяли живих у ями і засипали землею.

Праведники світу ОрелСуспільне Вінниця

Із понад 11 тисяч в’язнів живих залишилося 330, розповідає Ріта Швейбиш. Вижила вона, каже, дивом і завдяки допомозі місцевих.

"Я вже зовсім гола була. Жіночка дала мені мішка і каже: "Одягни його, тепліше буде". Хіба можу таке забути? Давали нам, що могли. Самі не мали, але ділились. В Печері були дуже добрі люди", — каже жінка.

У березні 1944 Рита Швейбиш повернулася до рідного Тульчина. Брат віддав її у дитячий будинок, а сам пішов на війну, де й загинув. Міста вона не покинула, хоча й була можливість, бо, каже, це її Україна.

Читайте також

  • На Вінниччині відкрили пам’ятник пісні "Повій, вітре, на Вкраїну"
  • 95-річний Євген Сварцевич з Вінниччини щонеділі грає на органі, якому 200 років
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди