Пресслужба секретаря РНБО Рустема Умєрова відреагувала на розслідування "Української правди" про так звані "плівки Міндіча", на яких нібито є його голос. У коментарі наголосили, що автентичність і повноту будь-яких записів мають встановлювати правоохоронні органи, а Умєров уже надавав пояснення слідчим у листопаді 2025 року.
Про це повідомляє Суспільне.
У пресслужбі Умєрова зазначили, що автентичність, повноту та релевантність будь-яких записів або їхніх фрагментів повинні встановлювати правоохоронні органи. Використання інших джерел, за словами представників пресслужби, може призвести до поширення неперевіреної або неточної інформації.
У відомстві наголосили, що Умєров уже надавав правоохоронцям усі необхідні пояснення з питань, які їх цікавили, ще в листопаді 2025 року. Водночас він не має права коментувати матеріали кримінального провадження.
У пресслужбі також пояснили, що комунікація міністра оборони з бізнесом щодо постачання озброєння є частиною його посадових обов’язків. Представники компаній регулярно порушують питання оплат, контрактів, масштабування виробництва та необхідності швидкого фінансування.
Крім того, у РНБО нагадали, що одним із ключових напрямів роботи Міністерства оборони у 2024–2025 роках було залучення міжнародного фінансування для українського оборонно-промислового комплексу. За їхніми словами, завдяки міжнародній співпраці вдалося залучити понад 6 мільярдів доларів для розвитку оборонної промисловості.
Ці кошти використали на закупівлю озброєння в десятків компаній, а процес закупівель, відомий як "данська модель", неодноразово проходив аудит міжнародних партнерів.
Також у пресслужбі прокоментували припущення щодо нібито лобіювання окремих компаній перед іноземними інвесторами. Там зазначили, що з 2024 року Умєров працює над поєднанням інтересів міжнародних партнерів та українських виробників у сфері оборонної промисловості.
У РНБО наголосили, що український оборонно-промисловий комплекс почав активно масштабуватися під час повномасштабної війни, і для цього потрібні значні інвестиції, які держава не може забезпечити самостійно. Саме тому співпраця з партнерами та механізми співфінансування є необхідними для швидкого виробництва озброєння у потрібних обсягах для Сил оборони.
Окремо у пресслужбі спростували інформацію про нібито понад 300 мільярдів гривень фінансування однієї компанії-виробника дронів і ракет. Там пояснили, що ця сума є загальним фінансуванням закупівель безпілотників і охоплює сотні різних виробників та типів БпЛА — від FPV-дронів і розвідувальних систем до бомберів і далекобійних безпілотників.
Водночас в Офісі президента заявили, що не будуть коментувати оприлюднені “Українською правдою” сьогодні фрагменти задокументованих НАБУ розмов.
Що відомо про операцію "Мідас"
10 листопада 2025 року в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. В її межах відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів від Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
В НАБУ стверджують, що гроші "відмивали" у так званих бек-офісах у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього нардепа, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. За даними слідства, загалом підозрюваним у справі вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та згодом стало відомо хто вони. Головними фігурантами у справі є бізнесмени — співвласник "Квартал 95" Тимур Міндіч, який мав кодове імʼя "Карлсон" та Олександр Цукерман — "Шугармен". Вони виїхали з країни незадовго до обшуків. Згодом проти них запровадили санкції та оголосили у розшук.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів. Один із них — колишній міністр енергетики та міністр юстиції Герман Галущенко. У нього також проводили обшуки.
12 листопада прем'єрка Юлія Свириденко внесла до Ради постанову про його звільнення, а також звільнення очільниці Міненерго Світлани Гринчук. 19 листопада парламент підтримав постанови про звільнення Галущенка і Гринчук.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск наглядової ради компанії.
ВАКС обрав запобіжні заходи для інших підозрюваних у цій справі:
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 мільйонів гривень. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. 13 листопада ТОВ "Вангар" внесло за неї заставу.
Ігоря Миронюка, якого НАБУ називає ексрадником Галущенка, хоча його адвокат це спростовує, взяли під варту взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета". Він подав апеляцію, але 17 грудня апеляційна палата ВАКС не задовольнила її.
Виконавчому директору з безпеки Енергоатому Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко фігурує як "Рьошик". Він подавав апеляцію, але суд її не підтримав.
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатому Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. За нього внесли гроші й він вийшов на свободу.
13 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 мільйонів гривень застави, яку за неї вже внесли.
Ексміністру національної єдності Олексію Чернишову, який, за даними слідства, фігурує у справі як "Че Гевара", суд призначив тримання під вартою до 16 січня 2026 року з можливістю вийти під заставу у 51 мільйон гривень. За нього вже заплатили цю суму і він вийшов із СІЗО. Окрім того, він фігурує у справі щодо корупції в будівельній сфері за участі топпосадовців.
1 грудня Міндічу заочно обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Слідство вважає його керівником групи, яка отримувала й відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці. Тепер справу Міндіча можуть передати до Інтерполу для його затримання, зокрема під час перетину кордону.
