Уночі російська армія атакувала Дніпро, є загиблі та поранені; Зеленський прокоментував інформацію про перейменування Донеччини на "Донніленд"; Буданов поділився думкою про вільний продаж зброї іншим країнам; в Італії незаконно всиновили евакуйовану українську дитину; СБУ розслідує страти понад 300 українських військовополонених — Суспільне зібрало головні новини ранку 23 квітня.
Атака на Дніпро
У ніч проти 23 квітня російські війська завдали удару по Дніпру. Дрон влучив у житлову багатоповерхівку, також зайнялися авто та магазин. Керівник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа повідомив про загибель двох людей, восьмеро дістали поранення. Серед постраждалих — двоє дітей: дівчата 9 та 14 років, їх доправили до лікарні. Госпіталізовані троє дорослих. Медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості.
Посли ЄС запустили процедуру схвалення 90 мільярдів євро позики для України і 20-го пакета санкцій
Посли країн Європейського Союзу запустили письмову процедуру схвалення виділення 90 мільярдів євро кредиту для України та 20-го пакета санкцій проти Росії. Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Формат процедури виглядає так: представники країн Євросоюзу підписують ухвалення виділення кредиту для України та санкцій проти Росії. Очікується, що письмова процедура завершиться сьогодні в другій половині дня.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що головним очікуванням від саміту ЄС, який відбудеться 23 квітня, є розблокування для України кредиту на 90 мільярдів євро, ухвалення 20-го пакета санкцій проти РФ та відкриття переговорних кластерів у межах процесу вступу до Євросоюзу.
Головне, що не Путінленд — Зеленський
Президент Володимир Зеленський прокоментував статтю New York Times, у якій йшлося про перейменування частин Донецької області на "Донніленд" та використання цього терміну під час переговорів.
"Ну, під час моїх переговорів інших термінів, аніж Донецька область, Луганська область, наш Донбас — територія України, інших термінів немає, відповідно, є документи, в яких все це зазначено", — сказав Зеленський.
Водночас він додав, що не може коментувати будь-які діалоги різного характеру між сторонами, які стосуються інших назв.
"На мій погляд, головне, щоб Донецька область, Луганська область залишались українською землею, і так воно і є, щоб не було "Путінленда". Оце, мені здається, найголовніше", — сказав президент.
Контекст: раніше The New York Times із посиланням на джерела повідомляв, що під час переговорів Україна нібито висувала ідею назвати підконтрольну Києву частину Донбасу "Доннілендом" (Donnieland) на честь президента США Дональда Трампа. За даними видання, така ідея розглядалася як спроба зацікавити адміністрацію Трампа "рішучіше протистояти територіальним претензіям РФ".
Буданов — про вільний експорт зброї
Очільник Офісу президента Кирило Буданов наголосив, що в умовах "гарячої фази війни" вільний продаж зброї неможливий. Водночас він зауважив, що Україна може експортувати лише ті види озброєння, які є в надлишку, зокрема морські дрони, далекобійні БпЛА та ранні моделі FPV-дронів.
"Вільний продаж зброї в умовах гарячої фази війни неможливий. Цього не зрозуміють ані наші військові на передовій, ані західні партнери, у яких ми самі просимо озброєння. Вважаю, що вільно продавати можна лише те, що є в достатньому надлишку, як-от морські дрони. Також можемо експортувати зброю, яка вже майже не застосовується в нашій війні, але цілком затребувана в країнах Азії чи Африки. Це, наприклад, деякі далекобійні БПЛА чи ранні моделі FPV-дронів", — написав Буданов.
За його словами, дуже важливо запобігти безконтрольному витоку технологій. Він наголосив, що Україна не має права допустити потрапляння унікальних розробок до РФ через продаж готових виробів чи створення сумнівних "дочірніх компаній".
"Закликав виробників уже зараз зосереджуватися на інтеграції штучного інтелекту. Впровадження ШІ та розробка власних систем управління — це єдиний шлях зберегти статус законодавців у сфері безпілотних технологій", — написав керівник ОПУ.
В Італії незаконно всиновили евакуйовану українську дитину
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вимагає оскарження рішення суду у справах неповнолітніх у італійському місті Лечче щодо усиновлення іноземними громадянами української дитини, яка була евакуйована до Італії у 2022 році.
"Дитина — громадянин України — була евакуйована до Італійської Республіки у 2022 році. Евакуація — це тимчасовий захист. Натомість суд у справах неповнолітніх м. Лечче (регіон Апулья) ухвалив рішення про її усиновлення іноземними громадянами", — написав Лубінець.
Він зазначив, що батько дитини зник безвісти, захищаючи Україну, а її мати жива та не позбавлена батьківських прав. Також дитину розлучили з рідними сестрами, які вже повернулися в Україну. Він наголосив, що це є "свідомим руйнуванням сім’ї, порушенням права дитини на збереження сімейних зв’язків, ігноруванням міжнародного права". За його словами, італійський суд не врахував реальної участі батьків у справі, обмежившись формальним визнанням їхньої "заочної присутності", зокрема й батька.
Лубінець нагадав, що в Україні діє мораторій на міждержавне усиновлення, щоб захистити евакуйованих або вимушено переміщених дітей. Він пояснив, що таким чином держава хоче захистити дітей, чиї батьки наразі перебувають на фронті або вважаються зниклими безвісти за особливих обставин.
Крім того, рішенню італійського суду передували, за словами Лубінця, системні порушення — відсторонення українських законних представників, призначення іноземних опікунів та обмеження доступу українських дипломатів до дітей. Він зауважив, що відповідні проблеми також фіксуються в Німеччині та Швейцарії.
СБУ розслідує страти українських військовополонених
З лютого 2022 року по квітень 2026 року розслідується 116 кримінальних проваджень за фактами страт 306 українських військовополонених на полі бою. Про це розповів головний слідчий управління Служби безпеки України Андрій Швець в інтервʼю Цензор.НЕТ.
"Розслідування злочинів проти військовополонених — це пріоритетний і водночас один із найскладніших напрямів нашої роботи. На сьогодні задокументовано тисячі випадків порушення законів та звичаїв війни, що стосуються саме жорстокого поводження з полоненими, катувань та, на жаль, позасудових страт наших військових на полі бою та під час взяття їх у полон військовослужбовцями збройних сил агресора. Всі ці факти реєструються нами із правовою кваліфікацією як воєнні злочини", — розповів Швець.
За його словами, найбільш масові та жорстокі випадки позасудових страт військовослужбовців фіксуються на Курському та Донецькому напрямку. Тут же відмічаються найжорстокіші способи страт. Слідчий додав, що страти українських військових військовослужбовцями РФ є системними та масштабними, і фактично санкціоновані політичним російським керівництвом.
Швець розповів, що після початку Курської операції у 2024 році, очільник РФ у своєму виступі наголосив, що всі військовослужбовці України, які беруть у цій операції участь, "є терористами та підлягають фізичному знищенню".
"Такі дії військовослужбовців агресора у подальшому відзначались заохоченнями з боку військового керівництва РФ за фактичне вчинення ними воєнних злочинів", — зазначив Швець.
Станом на 15 квітня 2026 року повідомлено про підозру дев'ятьом військовослужбовцям РФ. До суду скеровано обвинувальні акти щодо семи осіб, п'ятеро уже засуджені.
