Президент Франції Емманюель Макрон засудив удари Ізраїлю по Лівану, які призвели до значних жертв серед цивільних.
Про це він повідомив у соцмережі Х за підсумками розмови зі своїм ліванським колегою Жозефом Ауном та прем'єр-міністром країни Навафом Саламом
Макрон висловив солідарність із ліванською стороною.
"Ми найрішучіше засуджуємо ці удари", – заявив французький президент, додавши, що вони становлять пряму загрозу режиму припинення вогню.
Він також наголосив на необхідності збереження територіальної цілісності Лівану та підтримки зусиль ліванської влади щодо роззброєння угрупування "Хезболла".
Удар Ізраїлю по Лівану
Раніше очільник ізраїльського уряду Беньямін Нетаньягу заявив, що Ліван не є частиною перемир'я між США та Іраном, узгодженого з Ізраїлем, і тому ЦАХАЛ продовжує завдавати ударів по "Хезболлі". Це підтвердили в Білому домі: прессекретарка Керолайн Левітт і віцепрезидент США Джей Ді Венс також сказали, що перемир'я не поширюється на Ліван.
Водночас президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що припинення вогню в Лівані є обов'язковою умовою угоди його країни зі США. Прем'єр-міністр Пакистану Шегбаз Шаріф, який був посередником на переговорах, раніше теж стверджував, що перемир'я мало передбачати й Ліван, відзначає Reuters.
"Хезболла" припинила обстріли ізраїльських цілей рано-вранці 8 квітня, бо угруповання поінформували, що група є частиною перемир'я, повідомили Reuters три ліванські джерела, що близькі до угруповання.
Вже ввечері того ж дня ізраїльські війська вдарили по Лівану, заявивши, що атакували понад 100 командних центрів і військових об'єктів "Хезболли" у Бейруті, долині Бекаа та на півдні країни. За даними ліванської цивільної оборони, загинули щонайменше 254 людини, а ще понад 1100 дістали поранень.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану та перемир'я
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
8 квітня очільник Білого дому заявив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти атаку на нього на два тижні. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Вища рада національної безпеки Ірану підтвердила двотижневу угоду про припинення вогню, досягнуту за посередництва Пакистану. Іранська сторона назвала угоду "перемогою Ірану" та додала, що переговори щодо постійної угоди відбуватимуться в Ісламабаді.
В офісі прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу заявили, що країна підтримує рішення президента США Дональда Трампа призупинити удари по Ірану на два тижні — за умови, що Тегеран "негайно відкриє протоки та припинить усі атаки на США, Ізраїль і країни регіону".
