Президент Володимир Зеленський привітав досягнення домовленостей між США та Іраном щодо двотижневого припинення вогню в регіоні, наголосивши, що це є "правильним рішенням, що веде до закінчення війни". Також ці зусилля відзначили очільник МЗС Андрій Сибіга та низка європейських лідерів.
Про це він написав у Telegram.
"Це збереження життя людей, відмова від руйнування міст і сіл, можливість для електростанцій та іншої інфраструктури нормально працювати, а отже, це час та необхідні умови, щоб дипломатія могла дати результат", — написав Зеленський.
Він підкреслив, що Україна завжди закликала до припинення вогню "у війні, що ведеться Росією тут, у Європі, проти нашої держави і людей", тому нині солідарна з партнерами щодо перемир’я на Близькому Сході.
Зеленський також зауважив, що протягом цих тижнів Україна допомагає захисту життя в регіоні та в країнах Затоки.
"Українські експертні військові команди продовжать працювати в регіоні заради подальшого розвитку безпекових спроможностей. Ситуація в цьому регіоні впливає глобально: будь-які загрози для безпеки й стабільності на Близькому Сході та в Затоці масштабують виклики для економіки й вартості життя в кожній країні", — зазначив Зеленський.
Крім того, Зеленський наголосив, що необхідно гарантувати безпеку та врахувати інтереси всіх народів при формуванні післявоєнних умов, а також забезпечити свободу мореплавства в Ормузькій протоці.
"Рішучість у цьому питанні теж має глобальне значення. Щоб правильний результат був, потрібні активні та скоординовані дії міжнародної спільноти. Безпеки після війни має стати більше, а не менше. Україна і надалі конструктивно працюватиме з усіма партнерами. Дякую всім, хто допомагає", — додав президент.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також привітав домовленості щодо припинення вогню й розблокування Ормузької протоки та відзначив посередництво Пакистану у цьому процесі.
"Американська рішучість діє. Ми вважаємо, що настав час для достатньої рішучості, щоб змусити Москву припинити вогонь і завершити свою війну проти України", — написав Сибіга.
Як реагують європейські лідери
Президент Європейської ради Антоніу Кошта також привітав оголошення про двотижневе припинення вогню між США та Іраном та закликав усі сторони "дотримуватися його умов для досягнення сталого миру в регіоні".
Він наголосив, що ЄС готовий підтримувати поточні зусилля та залишається в тісному контакті зі своїми партнерами в регіоні.
"Я дякую Пакистану та всім іншим сторонам, які причетні до сприяння досягненню цієї угоди", — написав Кошта.
Висока представниця із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що угода між США та Іраном про припинення вогню стала "кроком назад від краю прірви після тижнів ескалації".
"Це створює вкрай необхідний шанс пом'якшити загрози, зупинити ракети, відновити судноплавство та створити простір для дипломатії, спрямованої на досягнення довгострокової угоди. Ормузька протока має бути знову відкрита для судноплавства", — написала Каллас.
Вона також розповіла, що провела телефонну розмову з міністром закордонних справ Пакистану Ісхаком Даром і подякувала йому за сприяння у досягненні цієї початкової угоди.
"Двері до посередництва мають залишатися відкритими, оскільки основні причини війни залишаються невирішеними. ЄС готовий підтримати ці зусилля та підтримує зв'язок з партнерами в регіоні. Я обговорю це сьогодні в Саудівській Аравії", — додала Висока представниця із закордонних справ та політики безпеки.
Прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню зазначив, що двотижневе перемир'я між США та Іраном може сприяти розблокуванню Ормузької протоки, додавши, що "цей дипломатичний розвиток подій вже впливає на ціни на нафту".
"Коли світові ціни падають, ціни на заправках повинні падати так само швидко, як вони зросли. Уряд забезпечить це", — написав Лекорню.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала двотижневе припинення вогню, зазначивши, що воно сприяє вкрай необхідній деескалації.
"Я дякую Пакистану за його посередництво. Зараз вкрай важливо, щоб переговори щодо довгострокового вирішення цього конфлікту продовжувалися. Ми продовжуватимемо координувати дії з нашими партнерами з цією метою", — написала Ляєн.
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес зазначив, що припинення вогню — це завжди гарна новина, особливо якщо "це призводить до справедливого та тривалого миру". Водночас він зауважив, що "тимчасове полегшення" не повинно змушувати світ забувати "хаос, руйнування та безневинно втрачені життя".
"Іспанський уряд не аплодуватиме тим, хто підпалює світ, лише тому, що вони з'являються з відром. Що потрібно зараз: дипломатія, міжнародне право та мир", — написав Санчес.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір зазначив, що відповідна угода "принесе полегшення регіону та світу". Також він наголосив, що спільно з партнерами необхідно зробити все можливе для підтримки цього перемир’я та перетворити його на довгострокову угоду, а також зрештою розблокувати Ормузьку протоку.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна назвав "позитивним кроком" припинення вогню між США та Іраном. Він підкреслив, що нині пріоритетом є "перетворення його на стійку дипломатію, регіональну стабільність та тривалий мир", а також гарантування безперебійної роботи Ормузької протоки.
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня наголосила, що це перемир’я є ключовим кроком до встановлення довготривалого миру в регіоні. Вона зазначила, що Рига високо цінує зусилля всіх сторін, залучених до досягнення цієї угоди, та закликала Іран негайно вікдрити Ормузьку протоку.
Міністр закордонних справ Нової Зеландії Вінстон Пітерс зауважив, що попри обнадійливі новини, найближчими днями необхідно буде виконати значну роботу для забезпечення тривалого припинення вогню. Він також висловив вдячність Пакистану, Туреччині та Єгипту за їхні зусилля "у пошуку шляхів розв’язання кризи".
"Як ми обговорювали сьогодні з державним секретарем Марко Рубіо, цей конфлікт мав широкі наслідки та збої — як на Близькому Сході, так і далі, включаючи Нову Зеландію та Тихоокеанський регіон. У найближчі дні та тижні Нова Зеландія підтримуватиме всі зусилля, спрямовані на досягнення тривалого та надійного припинення цього конфлікту", — написав Пітерс.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що ситуація на Близькому Сході стала ключовою темою сьогоднішнього засідання Комітету Ради Міністрів з питань національної безпеки країни. За його словами, хоча припинення вогню є "добрим знаком, але все ще недостатньо, щоб називати його тривалим миром".
"Це питання не лише регіональної стабільності, а й економічної безпеки, включаючи ринки сировини та палива, та захисту принципів, на яких базується наша цивілізація", — написав Косіняк-Камиш.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп заявив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти атаку на нього на два тижні. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
За словами Трампа, він пішов на це, бо США "вже досягли і перевищили всі військові цілі" та просунулися в роботі над угодою про довгострокове врегулювання з Іраном.
Вища рада національної безпеки Ірану підтвердила двотижневу угоду про припинення вогню, досягнуту за посередництва Пакистану. Іранська сторона назвала угоду "перемогою Ірану" та додала, що переговори щодо постійної угоди відбуватимуться в Ісламабаді.
В офісі прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу заявили, що країна підтримує рішення президента США Дональда Трампа призупинити удари по Ірану на два тижні — за умови, що Тегеран "негайно відкриє протоки та припинить усі атаки на США, Ізраїль і країни регіону".
8 квітня Трамп зробив заяву після оголошеного ним двотижневого перемир’я з Іраном. За його словами, це "великий день для миру у всьому світі". Він додав, що прагнення Тегерана до миру відкриває шлях до глобальних економічних змін.
Що відомо про ультиматум Трампа Ірану
Встановлений американським лідером 10-денний термін щодо припинення атак по енергооб'єктах Ірану сплив увечері 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Видання Axios повідомило, що США, Іран та група регіональних посередників обговорюють умови 45-денного припинення вогню, що "може стати кроком до завершення війни".
Axios також писало, що президент США стоїть перед важливим рішенням, яке необхідно ухвалити в стислі терміни — виконати свою погрозу знищити інфраструктуру Ірану, починаючи з 20:00 за східним часом, або знову відкласти свій крайній термін, щоб дати шанс переговорам.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий план з 10 пунктів щодо припинення війни через Пакистан.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
