Внаслідок наймасовіших від початку війни з "Хезболлою" авіаударів ізраїльської армії по Лівану загинули щонайменше 254 людини, понад 1100 дістали поранень. Удари пролунали в день, коли було погоджено перемир'я між США та Іраном, яке, за словами Тегерана, мало поширюватися і на Ліван.
Про це повідомило агентство Reuters.
Увечері 8 квітня в Бейруті пролунали щонайменше п'ять послідовних ударів. Армія Ізраїлю заявила, що завдала найбільшого скоординованого удару за час війни: протягом десяти хвилин атакували понад 100 командних центрів і військових об'єктів "Хезболли" в столиці Лівану, долині Бекаа та на півдні країни.
За даними ліванської цивільної оборони, 254 людини загинули й понад 1100 дістали поранень по всій країні. Найбільше жертв — у Бейруті: 91 загиблий. Міністерство охорони здоров'я повідомило про 182 загиблих і зазначило, що це не остаточні дані.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу в телезверненні заявив, що Ліван не є частиною перемир'я з Іраном — і тому ізраїльська армія продовжує завдавати ударів по "Хезболлі". Це підтвердили у Білому домі: прессекретарка Каролін Левітт і віцепрезидент США Джей Ді Венс також сказали, що перемир'я не поширюється на Ліван.
Водночас президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що припинення вогню в Лівані є обов'язковою умовою угоди його країни зі США. Прем'єр-міністр Пакистану Шегбаз Шаріф, який був посередником на переговорах, раніше теж стверджував, що перемир'я мало включати Ліван, відзначає Reuters.
"Хезболла" припинила обстріли ізраїльських цілей рано-вранці 8 квітня, бо її поінформували, що група є частиною перемир'я, повідомили Reuters три ліванські джерела, що близькі до угруповання. Однак після ізраїльських ударів "Хезболла" відновила ракетні атаки — і рано-вранці 9 квітня обстріляла кібуц Манара.
"Ця відповідь триватиме, доки ізраїльсько-американська агресія проти нашої країни та нашого народу не припиниться", — заявило угруповання.
Депутат від "Хезболли" Ібрагім аль-Мусаві сказав Reuters, що Ізраїль порушив перемир'я і "вчинив різанину по всьому Лівану". Інший депутат Гасан Фадлалла попередив, що продовження ударів матиме "наслідки для всієї угоди".
Корпус вартових Ісламської революції Ірану попередив США та Ізраїль про "відповідь, про яку вони пошкодують", якщо атаки на Ліван не припиняться.
Конфлікт між "Хезболлою" та Ізраїлем почався 2 березня, коли угрупування завдало ударів по Ізраїлю після американсько-ізраїльської атаки на Іран двома днями раніше. У відповідь ЦАХАЛАрмія оборони Ізраїлю розпочав повномасштабну повітряну та наземну операцію.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. Проте через відсутність прогресу в укладенні угоди, Трамп продовжив дедлайн на 20 годин — до вечора 7 квітня.
Трамп погрожував знищити всі мости та електростанції в Ірані, а також вжити інших заходів, які матимуть руйнівні наслідки для іранців і спровокують небезпечну відповідь у всьому регіоні.
6 квітня Іран надав США та Ізраїлю окремий 10-пунктний план щодо припинення війни через Пакистан.
7 квітня Трамп повідомив, що погодився призупинити бомбардування Ірану та відкласти "нищівну атаку" на нього на два тижні за умови, що Ормузька протока буде розблокована. За його словами, припинення вогню буде двостороннім, а іранська пропозиція з 10 пунктів є прийнятною основою для переговорів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий "за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень".
