В іранському МЗС заявили, що Тегеран відмовився від запропонованого перемир’я зі Сполученими Штатами та наполягає на отриманні чітких гарантій, що бойові дії не відновляться в майбутньому.
Про це на брифінгу заявив речник іранського зовнішньополітичного відомства Есмаїл Багаї, передає турецький телеканал TRT Haber.
За його словами, припинення вогню "дозволить іншій стороні перегрупуватися та відновити атаки".
"Припинення вогню означатиме можливість для відновлення сил. Жоден раціональний гравець не погодиться на це", – сказав Багаї, наголосивши, що Тегеран розглядатиме лише ті домовленості, які містять "конкретні гарантії" для запобігання новому етапу війни.
Представник іранського МЗС також заявив, що "рішення, пов'язані з національною безпекою", мають бути розроблені таким чином, щоб "повністю унеможливити новий напад".
Напередодні медіапортал Axios із посиланням на джерела повідомляв, що США, Іран та група регіональних посередників обговорюють умови 45-денного припинення вогню, що "може стати кроком до завершення війни". Водночас імовірність досягнення домовленостей протягом найближчих двох днів залишається невеликою.
6 квітня американський президент Дональд Трамп вкотре повторив свою вимогу до іранської влади розблокувати Ормузьку протоку до вівторка, 7 квітня, пригрозивши "пекельними" наслідками. За його словами, якщо Тегеран не розблокує протоку, то "у вівторок в Ірані буде "день електростанції" та "день мосту" — все в одному".
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
26 березня президент США Дональд Трамп заявив, що призупиняє знищення іранських енергетичних об'єктів до 6 квітня. За його словами, він ухвалив це рішення на прохання іранського уряду, а переговори тривають.
