Він 7 років збирав орнаменти писанкарок по всій Чернігівській області. І видав збірку. До книжки увійшло 180 малюнків. В Чернігівському історичному музеї цю роботу називають науковою. Автор – житель Сосниці Анатолій Семенцов. Які писанки здавна малювали на Сіверщині, про це далі.
Ще у 90-х роках минулого століття Анатолій Семенцов загорівся бажанням зібрати зразки сіверських орнаментів. Тоді ж самотужки він вирушив в експедицію селами.
Чоловік знаходив бабусь, які зберігали традиції писанкарства свого краю та просив робити замальовки.

Анатолій Семенцов, різьбяр, згадує:
«Приїжджаю в село і питаю, чи було у вас колись писанкарство. «Та там от живе така-то бабуся». Я приїжджаю до тієї бабусі. Вона виходить така замучена, з городу, в гумових чоботях, із острахом до мене: «А хто ви такі»? Потім вони розкривалися. 80-річна бабуся раптом стає, як дівчинка. В неї горять очі, вона вертається в цей світ своєї юності, дитинства, і починає мені розповідати технології».
Анатолій ретельно записував імена жінок та назви орнаментів, частина з них сягала язичницьких часів.
Разом з бабусями обговорював повір’я й обряди, пов’язані з писанками.
«Їх вішали над іконами, щоб проникнення темних сил, охороняти будівлю. Писанка захищала від грому, в яйце закладувалося первинне – це енергетика добра. Писанка писалася жінками, вони не мали права думати ні про що буденне, вони співали пісень – це своєрідна медитація», – каже Анатолій Семенцов.
Писанки навіть присвячували тваринам, наприклад коню чи коту.
Є серед усіх зразків один нетиповий орнамент, він має назву «відьма». З неповного гострого кута, розповідає Анатолій, виростає неповна квіточка, окрилена такими крильми, тобто чиясь поламана доля. Жінка, яка дарувала таку писанку явно заклала негативну енергетику.

Вже вдома чоловік обводив невпевнені лінії від олівця. Утім нові зразки привозив далеко не з кожного села
Чоловіку вдалося зібрати 180 зразків писанок Чернігівщині. Він зробив їх кольорові репродукції. 14 писанок Анатолій Семенцов відтворив у дереві та передав до історичного музею Тарновського.

Лише минулого року завдяки благодійникам Анатолію вдалося видати збірку із орнаментами та техніками писанкарства Чернігівщини. Наразі – це єдина подібна робота.
«В мене була обіцянка перед цими жінками, що я видам колись, що збережуться їх роботи. Вони постійно жили в мені», – каже Анатолій Семенцов.

Читайте також:
Богослужіння в умовах карантину та онлайн-спілкування з вірянами