Голосування на дострокових виборах у Данії, яке відбулося 24 березня, завершилося невизначеним результатом, що залишило неясним майбутнє прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен.
Про це повідомляють AP та кореспондентка Суспільного з Данії.
Офіційні результати показали, що лівоцентристська Соціал-демократична партія прем'єр-міністра Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року — як і два її партнери в уряді, що йде у відставку.
Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів, що значно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.
При цьому ні лівий, ані правий блоки не отримали більшості в парламенті. В результаті "золоту акцію" отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен.
Його центристська партія "Помірковані", що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.
Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді глави данського уряду.
"Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе ініціативу", – зазначила вона.
Расмуссен закликав суперників з лівих та правих сил зійти з деяких позицій, які вони займали під час кампанії, та "прийти та пограти з нами".
Але міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найрезультативніший правоцентристський суперник Фредеріксен, дав зрозуміти, що він та його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду з її соціал-демократами.
Суспільне поспілкувалося з кількома мешканцями Копенгагена — і жоден з них не голосував за соціал-демократичну партію Фредеріксен. Хтось пояснив це надто жорсткою політикою щодо міграції, яку соціал-демократи перейняли в правих партій. Хтось назвав її опортуністкою, яка заграє то з правими, то з лівими залежно від ситуації. Хтось втомився від незмінної останні сім років прем’єрки й хотів би бачити у владі нові обличчя.
“Я до останнього не знала, за кого мені голосувати”, — каже Суспільному 28-річна Мімія, яка мешкає в Копенгагені та працює в громадській організації. “Партія, яку я підтримувала раніше, критично ставиться до Європейського Союзу, а для мене важливо підтримувати ЄС та Україну”.
За її словами, погрози Дональда Трампа анексувати Гренландію змусили багатьох данців серйозніше поставитися до питань оборони. “Більше людей усвідомили, що нам потрібно нарощувати свою оборонні спроможності — і всередині Данії, і на рівні ЄС. Ситуація довкола Гренландії принесла усвідомлення, що ми не готові, й це налякало данців. Це змусило багатьох прокинутися”. Дівчина визнає, що багато данців, особливо молоді, доволі наївно ставилися до питань безпеки своєї країни, однак це поступово змінюється. Зокрема, каже вона, молодь загалом позитивно сприйняла минулорічне рішення уряду запровадити обовязкову військову підготовку для хлопців та дівчат після досягнення 18 років.
“Я не голосував за партію Метте Фредеріксен, але вважаю, що вона має потужний голос на світовій арені та ціную це”, — каже Ерік, який працює в консалтинговій компанії. За його словами, виборча кампанія переважно крутилася довкола внутрішніх проблем — податків, міграції, охорони довкілля та добробуту тварин (Данія — один із найбільших у світі постачальників бекону, і значна частка населення переймається умовами утримання свиней і тим, що робити з їх відходами). Але для самого Еріка у рішенні, за кого голосувати, питання безпеки та підтримки України було важливим. “У нас є крайньо права партія, яка виступає за зменшення підтримки України. Але загалом у Данії є консенсус, що треба робити це й далі”, — каже він.
Крайньо права “Народна партія Данії”, про яку згадував Ерік, здобула 9% голосів виборців — відчутне покращення порівняно з менш ніж 3% на попередніх виборах у 2022 році. З-поміж іншого, вона виступає за скорочення підтримки українських біженців у Данії. Утім, малоймовірно, що вона потрапить до нової урядової коаліції. Тож підстав хвилюватися про підтримку з боку Данії — країни, яка виділяє Україні найбільший відсоток свого ВВП у перерахунку на душу населення — наразі немає.
