У вівторок, 24 березня, у Данії відбуваються дострокові вибори до парламенту, який обирають на чотирирічний термін.
Про це повідомляє AP.
Понад 4,3 мільйона громадян мають право голосу. Однопалатний парламент Данії налічує 179 місць. Із них 175 відведено для депутатів із самої Данії, а по два місця – для представників малонаселеної Гренландії та іншої напівавтономної території королівства – Фарерських островів.
Зазвичай у минулому Данією керував лівий чи правий блок. Натомість у 2022 році лідерка соціал-демократів Метте Фредеріксен уперше за багато десятиліть вирішила не домовлятися з традиційними лівими союзниками, а пішла на угоду з давніми ліберальними суперниками (партія Venstre) та "Поміркованими" (новостворена на той час партія Moderaterne).
Вибори у Данії проходять на тлі геополітичного тиску з боку США, зокрема погроз американського президента Дональда Трампа захопити Гренландію. Ця тема досі залишається актуальною в Данії, попри нинішні події на Близькому Сході.
26 лютого прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила про дострокові вибори в країні. До закінчення повноважень парламенту поточного скликання залишалося менше як рік. Вибори мали відбутися не пізніше 31 жовтня.
Politico писало, що рішення про перенесення дати голосування, ймовірно, ґрунтується на стрімкому зростанні підтримки керівної Соціал-демократичної партії Фредеріксен внаслідок погроз Трампа анексувати Гренландію.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО. Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
21 січня під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі Трамп запевнив, що США не застосовуватимуть силу для отримання контролю над островом. 29 січня агентство Bloomberg повідомило, що США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю навколо арктичного острова.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
