Блупер, кліфгенгер, канон: сучасні терміни зі світу кіно

Блупер, кліфгенгер, канон: сучасні терміни зі світу кіно

Блупер, кліфгенгер, канон: сучасні терміни зі світу кіно

Продовжуємо складати словник запозичень, які з'явилися в українській мові за останні роки. Це другий випуск - про терміни зі світу кіно. З англіцизмами зі світу музики можна ознайомитися за посиланням.

Нагадаємо, що за останнє десятиліття в українській мові з’явилося чимало англіцизмів, які, за деякими джерелами, складають 75-80% усіх запозичень. Голова Товариства української мови КНУ ім. Шевченка Віталій Радчук стверджує, що чимало англіцизмів витісняють з обігу питомі українські слова, а це вже є проявом мовної агресії. Проте, як вказано на офіційному сайті української мови, мова збагачується не лише завдяки розвиткові багатозначності слів і постійному творенню нових лексем, а й шляхом запозичень.

Мова режисерів, сценаристів, продюсерів та акторів

Блупер (англ. blooper – ляп). Фактично слово походить від англійського словосполучення blue pencil – "синій олівець", яким на радіо BBC у текст вносили фінальну правку, після чого його читали диктори та актори. Чим більше правок, тим більше помилок при читанні, у зв'язку з цим виник термін "блупер".

Зазвичай цим терміном називають кумедні епізоди зі зйомок (такі є в більшості фільмів з Джекі Чаном). Найпопулярніші види блуперів виникають, коли актор раптово забув слова, обмовився, засміявся, провалив трюк або саботував роботу іншого артиста. Це кумедно.

Іноді виникає монтажний блупер, по-іншому "ляп", коли, наприклад, в одній сцені помітно, як герой залишився без взуття, а в іншій він вже знову в черевиках. Разом з тим блупер – це ще й вдала акторська імпровізація. Причому настільки вдала, що її можуть додати в фільм.

Наприклад, відома сцена з фільму "Мовчання ягнят", в якій доктор Лектер розповідає Кларисі про свою трапезу, з'явилася завдяки таланту Ентоні Гопкінса. Він, до речі, отримав за цей фільм премію "Оскар", хоча не провів на екрані загалом і 20 хвилин.

Кросовер (англ. crossover – перетин). Суть кросовера проста: кілька самостійних персонажів, вже знайомих публіці, зустрічаються і якось взаємодіють в межах однієї історії. Найлегше пригадати кіновсесвіт Marvel, але між "кросовером" і "кіновсесвітом" є різниця. У першому випадку основний сюжет фільму зрозумілий з самих назв – йдеться про протиборство двох персонажів. У другому випадку герої різних фільмів з самого початку існують в межах одного світу, а потім їх поступово зводять разом.

Зародилася ця ідея ще на світанку епохи кінематографа. Перший в історії фільм-кросовер – "Франкенштейн зустрічає Людину-вовка" 1943 року з "Класичної серії фільмів жахів студії Universal". Він продовжив історії відразу двох картин: "Франкенштейн" (1931 рік) і "Людина-вовк" (1941 рік).

Згодом кросовери почали з'являтися на екранах все частіше. Серед аудиторії мали попит історії про зіткнення різних монстрів, наприклад "Кінг-Конг проти Ґодзілли" або "Дракула проти Франкенштейна", або ж взагалі комедійні на кшталт "Містер Робот зустрічає Альфа".

Кліфгенгер (англ. cliffhanger – дослівно перекладається як “той, що висить над прірвою” або скелелаз). У 1873 році англійський письменник Томас Гарді змусив містера Найта, героя свого роману "Блакитні очі", оступитися під дощем і зіслизнути у прірву, повиснувши на затиснутій в кулаці пучці мокрої трави.

Після цього автор довго мучив читачів, розмірковуючи на абстрактні теми, і тільки через 29 абзаців показав, як кохана Найта зв'язала зі спідниць подобу каната, по якому герой, який вже попрощався з життям, зміг вибратися нагору.

"Блакитні очі" сьогодні не особливо відомі, але явище під назвою "кліфгенгер" дуже скоро стало розповсюдженим елементом письменницької праці, а у XX ст. окупувало й кінематограф.

Просто кажучи, це прийом, який творці фільмів і серіалів використовують для того, щоб заінтригувати глядачів: тоді, коли головному герою доводиться стикатися з наслідками свого або ж чужого вибору, оповідання різко обривається і доля героя залишається невідомою до виходу наступної серії або сезону. Згадайте, як серіал обривається на найцікавішому місці – ось це кліфгенгер.

Канон (грец. – правило). Cукупність інформації про вигаданий світ, яку автор вважає правильною. Наприклад, це книга, за якою знятий фільм. Або екранізовані комікси. Протилежністю канону є "фанон". Фанон – це набір фактів, який вважається дійсним у фанатів і не залежить від того, що з цього приводу думає автор вигаданого світу. Іноді частина фанона може увійти в канон, якщо автор прислухається до думки фанатів.

Слово "канон" походить від біблійного канону, коли частину книг оголосили Святим писанням, а частину – апокрифами. У літературі термін вперше застосували відносно Шерлока Голмса. Рональд Нокс у 1911 році назвав книги Конан Дойля "каноном", щоб відрізнити їх від вторинних творів інших авторів.

Разом з каноном і фаноном існує ще й "реткон" – це коригування минулого для потреб сюжету. Якщо додається минуле, яка не суперечить тому, що вже було, то це – ревізія. А якщо нова історія суперечить попередній – це переписування. Ідеальний реткон прояснює ситуацію, а не змушує глядача ставити нові питання. Реткони найчастіше трапляються у кінокомікс-франшизах.

Твіст (англ. twist – букв. крутіння). Несподіваний сюжетний поворот, який повністю змінює напрямок розвитку сюжету і йде всупереч очікуваним результатам подій. Це популярний прийом, який часто використовують в художній літературі, кінематографі та відеоіграх.

Найкраще цей термін ілюструє мем під назвою "Оце так поворот!" з анімаційного серіалу для дорослих "Робоцип”, в якому висміюється любов режисера М. Найт Ш'ямалана до використання (не завжди вдалих) поворотів сюжету. Яскраві приклади такого прийому – фільми "Бійцівський клуб" і "Острів проклятих", коли події останніх хвилин перевертають все, що відбувалось у фільмі з ніг на голову.

Макгаффин (англ. – MacGuffin). Термін і концепцію макгафіна ввів в обіг режисер Альфред Хічкок у 1935 році у своєму фільмі "39 сходинок". У 1939 році на лекції в Колумбійському університеті в Нью-Йорці він проілюстрував його за допомогою історії:

"Це ніби як шотландське прізвище, взяте з байки про двох людей в поїзді. Один питає: "Що це там у вас на багажній полиці?". Інший відповідає: "Та це ж макгафін". Перший питає: "Що таке макгафін?". "Ну", – відповідає інший, – "Це апарат для упіймання левів на шотландських нагір'ях". Перший говорить: "Але ж на шотландських нагір'ях немає ніяких левів!". А другий відповідає: "Ну, тоді це не макгафін!". Розумієте, макгафін – це те, чого взагалі немає".

Виходить, що макгафін – це предмет, навколо якого закручується сюжет. Він є джерелом конфлікту між персонажами, але сам по собі в сюжеті не присутній. Наприклад, діаманти в романі Ільфа та Петрова "Дванадцять стільців" – класичний макгафін. Або валіза для містера Воллеса в фільмі Тарантіно "Кримінальне чтиво", вміст якої глядачеві так і не показують.

Камео (англ. cameo – мініатюрний). Епізодична роль відомої людини в кіно, театральному спектаклі чи в телевізійних серіалах.

Саме слово утворене як калька з англійського "cameo". Прикметник cameo перекладається як "мініатюрний", а іменник "камея" – різновид античної прикраси, що вирізьблене з каменю рельєфне зображення, що виступає над тлом. Виходить, що "мініатюрна роль" відомого персонажа "прикрашає" художній твір.

У кіно термін "камео" ввів в ужиток голлівудський продюсер Майкл Тодд. У своєму фільм "Навколо світу за 80 днів" 1956 року для більшої касовості він запросив відомого співака Френка Сінатру, коміка німого кіно Бастера Кітона, актрису Марлен Дітріх і багатьох інших зірок, які з'являлися лише в невеликих епізодах.

Часто режисери не втрачають можливості зіграти в епізодичній ролі у власних фільмах. І якщо Квентін Тарантіно відіграє великі ролі для камео, то, наприклад, Гічкок або Ш'ямалан з'являються лише мигцем – зате кожен раз викликають у глядача, який впізнає режисера в натовпі статистів, приємні емоції.

Запозичення слів і виразів з однієї мови до іншої – це безперервний динамічний процес, який тісно пов’язаний із глобалізацією. Безумовно, англіцизми, що проникають в українську мову – це явище закономірне і відбиває усі процеси, що відбуваються в країні. Однак слід пам’ятати про багатство української мови і не захоплюватись надмірним використанням англіцизмів.

Читайте також

Бенгер, грув, лайнап: сучасні терміни зі світу музичної індустрії

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше