Американське Міноборони звернулося до Білого дому з проханням погодити запит до Конгресу США щодо виділення понад 200 мільярдів доларів для фінансування подальших бойових дій в Ірані.
Про це повідомила газета The Washington Post, посилаючись на чотирьох високопосадовців адміністрації президента США.
За словами співрозмовників журналістів, ця сума значно перевищує витрати на кампанію авіаударів, яка досі триває. Гроші планують спрямувати на термінове збільшення виробництва критично важливого озброєння, яке було витрачено американськими та ізраїльськими військами під час ударів по тисячах цілей протягом останніх трьох тижнів.
Зазначається, що запитом на виділення цих коштів займається заступник голови Пентагону Стівен Файнберг, який вже підготував низку заходів, аби розв'язати проблему нестачі високоточних боєприпасів та активізувати оборонно-промисловий комплекс США.
Американські посадовці кажуть, що вартість війни стрімко зростає і лише за перший тиждень бойових дій витрати перевищили 11 мільярдів доларів. Водночас деякі представники Білого дому сумніваються, що Конгрес схвалить такий запит на додаткові 200 мільярдів. Експерти також вказують на обмежені можливості промисловості США щодо швидкого нарощування виробництва через брак робочої сили та дефіцит матеріалів.
У Міноборони відмовились коментувати газеті додаткові витрати на війну проти Ірану, а у Білому домі також поки не спростовували, але і не підтверджували це.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
