Токіо розглядає, які заходи Японія може вжити в межах наявних правових обмежень для гарантування безпеки суден, пов'язаних з Японією, та їхніх екіпажів на Близькому Сході на тлі американо-ізраїльської війни з Іраном.
Про це під час парламентського засідання заявила прем'єр-міністерка Санае Такаїчі, передає Kyodo.
Заява пролунала після того, як президент США Дональд Трамп у соцмережах закликав інші країни, зокрема Японію, розгорнути військові кораблі в Ормузькій протоці для створення безпеки постачань нафти.
На запитання опозиційного законодавця, чи розгорне Японія кораблі Сил самооборони, Такаїчі сказала, що важко відповісти на гіпотетичне запитання, оскільки США ще не зробили такого запиту, але її уряд обмірковує "необхідні заходи реагування".
Прем'єрка також сказала, що передасть Трампові думку Японії щодо ситуації на Близькому Сході, коли вони проведуть саміт, запланований на кінець цього тижня у Вашингтоні.
Міністр оборони Шіндзіро Коїдзумі заявив, що уряд "наразі" не має плану відправляти СДС на Близький Схід, від якого Японія залежить понад 90 відсотків своєї сирої нафти та 11% свого скрапленого природного газу.
Хоча діяльність Сил самооборони Японії за кордоном заборонена конституцією, уряд може наказати їхнім кораблям супроводжувати судна, пов’язані з Японією, під час операцій з забезпечення морської безпеки, що передбачають застосування зброї в оборонних цілях.
Зазначається, що уряд розширив можливості Сил самооборони за кордоном завдяки законодавству про безпеку, яке набуло чинності у 2016 році, але відправлення особового складу в райони, де він може бути втягнутий у бойові дії, залишається суперечливим.
13 березня Трамп звернувся до низки країн Європи та Азії із закликом направити військові кораблі до Ормузької протоки для спільного патрулювання.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Радбезу ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп заявив, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
6 березня Трамп заявив про необхідність повної зміни керівництва Ірану, додавши, що вже має кілька кандидатур на роль "хорошого лідера".
8 березня Рада експертів Ірану обрала сина вбитого аятоли Алі Хаменеї — Моджтабу Хаменеї — третім верховним лідером Ісламської Республіки.
Коментувати обрання Моджтаби Хаменеї Трамп відмовився, сказавши лише: "Подивимось, що буде". До цього американський президент казав, що новий лідер Ірану "довго не протримається", якщо не отримає схвалення Білого дому.
