Очільник Нафтогазу Сергій Корецький заявив, що на тлі конфлікту на Близькому Сході в Україні ціна на пальне на автозаправках індикативно зросла приблизно на 6 гривень за літр. Але, за його словами, головним завданням у цій ситуації є забезпечення безперебійного постачання нафтопродуктів на український ринок. Втім, посадовець запевнив, що "панічних настроїв" щодо цього немає.
Про це він розповів під час брифінгу за підсумками наради за участі президента Володимира Зеленського, представників уряду та Верховної Ради 5 березня, передає кореспондент Суспільного.
За словами Корецького, наразі основне і ключове завдання, як і у всіх європейських країн, так і в України, — це уникнення будь-яких перебоїв з постачанням нафтопродуктів. Він зауважив, що такі кризи були й під час пандемії коронавірусу, і під час початку повномасштабної війни РФ проти України.
"Це досягає свого піка, потім іде падіння. Тому компанії всі працюють для диверсифікації каналів постачань. В Україні одна з найдиверсифікованіших мереж постачань із різних джерел, різними видами транспорту. Тому не бачимо ніяких панічних настроїв з приводу постачання нафтопродуктів. Щодо ціни. Ціна виросла на світових майданчиках. Це — об'єктивна реальність", — сказав голова Нафтогазу.
Посадовець запевнив, що держкомпанія "Укрнафта" буде орієнтиром для встановлення справедливої ціни на пальне у кризовий період.
"Компанія до мінімуму зменшить додатково націнку будь-яку, яка тільки дозволяє покривати витрати для того, щоб плавно і спокійно пройти цей складний період. Тому забезпечення нафтопродуктами — в плановому режимі. Ми бачимо, всі гравці ринку бачать зростання реалізації (пального — ред.). Ми вважаємо, що це такий шоковий панічний настрій... З цього приводу проблем ніяких немає", — резюмував Корецький.
Президент Володимир Зеленський зазначив, що влада не може впливати на весь приватний сектор українського паливного ринку, але Нафтогаз та Укрнафта під час нинішніх викликів регулюватимуть свої ціни та допомагатимуть людям.
Що цьому передувало
Раніше видання "РБК-Україна" проаналізувало, що ціни на пальне в українських АЗС зросли за добу. Так, середня вартість 1 л бензину А-95 — 63-73 грн. Преміальні марки можуть сягати до 81 грн/л. Дизельне пальне в середньому — 68-70 грн/л. Газ — 40-41 грн/л.
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев звернувся до представників паливного ринку не завищувати ціни, зважаючи на те, що інший бізнес нині використовує пальне в генераторах у зв'язку з вимкненнями світла в Україні, а підвищення цін — як наслідок бойових дій на Близькому Сході — не могло відбутися так швидко.
"Негативний ефект для України від конфлікту на Близькому Сході — не тільки, і не стільки зростання цін на пальне. У цих цінових стрибках поки що більше спекуляцій і бажання заробити, ніж реально проблем зі здорожчанням або скороченням поставок", — вважає Гетманцев.
Згодом голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що звернувся до всіх мереж АЗС з вимогою надати інформацію про причини, чому останніми днями зросли ціни на світлі нафтопродуктиПрозорі або слабко забарвлені рідкі продукти переробки нафти: бензин, дизельне пальне, гас, пічне паливо.. За його словами, на це в них є три дні. АМКУ хоче пересвідчитися, що бізнеси не змовлялися про підвищення цін.
Військова операція Ізраїлю і США проти Ірану
28 лютого Ізраїль атакував іранську столицю Тегеран. Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові розпочали "велику бойову операцію" проти Ірану з метою "усунення неминучих загроз з боку іранського режиму". Він звинуватив іранську владу у "фінансуванні та тренуванні" бойовиків у Сирії, Лівані, Іраку та ХАМАСу в Палестині. За його словами, метою військової операції є "руйнування іранської ракетної промисловості і флоту", а також "забезпечення неможливості дестабілізації світу".
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив, що запустив ракети та безпілотники в напрямку Ізраїлю, а також атакував американські військові бази в Катарі, Саудівській Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратах.
На тлі військової операції США проти Ірану президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Париж закликає терміново скликати засідання Ради безпеки ООН.
У Євросоюзі заявили, що підтверджують "непохитну відданість забезпеченню регіональної безпеки та стабільності" на Близькому Сході.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що справедливо надати іранцям шанс позбутися "терористичного режиму і гарантувати безпеку всім народам, які постраждали від атак з Ірану".
28 лютого Трамп написав, що верховний лідер Ірану Алі Хаменеї мертвий. Згодом цю інформацію підтвердило Інформаційне агентство ісламської республіки (IRNA).
1 березня КВІР заявив, що розпочинає "найбільш руйнівну наступальну операцію в історії Ісламської Республіки" проти Ізраїлю та "американських терористичних баз". Трамп закликав іранський режим відмовитися від цих планів та пригрозив завдати "дуже сильного удару" у відповідь.
2 березня американський держсекретар США Марко Рубіо заявив, що наступна фаза військової операції США проти Ірану буде ще більш руйнівною.
3 березня, за даними джерел видання Iran International, Асамблея експертів Ірану обрала нового верховного лідера країни. Ним став Моджтабу Хаменеї, син загиблого аятоли Алі Хаменеї.
