17 січня у Данії пройшли протести проти заяв президента США Трампа щодо погроз окупувати острів Гренландія.
Про це повідомляє суспільний мовник Данії DR.
Протести пройшли у столиці Данії Копенгагені, у столиці Гренландії Нууку, та в Орхусі, Ольборзі, Оденсе тощо.
Протести пройшли під гаслом "Руки геть від Гренландії".
У Нууку люди пройшли маршем до консульства США. Люди тримали прапори Гренландії. У Копенгагені люди теж пройшли маршем до посольства США під гасла "Ні означає ні".
Також люди виходили у кепках з надрукованими гаслами "Make America Go Away" — "Змусьте Америку зникнути". Кепки та гасло відсилають на червоні кепки та гасло "Make America Great Again", яке використовував Дональд Трамп у своїх президентських кампаніях.
У протесті у Копенгагені взяло участь понад 20 тисяч людей. Це приблизна кількість населення столиці Гренландії Нуук. Всього на острові проживає 57 тисяч жителів. Також ще 17 тисяч гренландців проживають на території Данії.
У Нууку до протестів долучився премʼєр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен. Він подякував протестувальникам за залученість та заявив, що лише жителі острова мають право вирішувати свою долю, як це робили "47 років тому". У 1979 році Гренландія проголосувала на референдумі за те, щоб мати автономію у складі Данії. Уряд Данії визнав результати референдуму та надав острову автономію.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Гренландія є найбільшим островом у світі, автономною територією Данії з багатими запасами корисних копалин і стратегічно важливими об’єктами, зокрема американськими, що й робить її ключовою точкою геополітичної напруги.
