Протести і вбивства в Ірані почалися з малих міст ще до масової акції в Тереграні 8 січня. Центром протестів стали міста в районі гір Загрос на заході країни.
Про це суспільному розповів громадянин Ірану, політичний біженець, журналіст Сіваяш Шахаб.
"Я — політичний біженець. Я журналіст і був активістом у сфері захисту прав дітей. Ми боролися з безнадією, у якій опиняються діти. Іран — це теократія, система, що базується на релігійному праві. Згідно з цим правом, вік дітей не відповідає міжнародним стандартам: для дівчат — 9 років, для хлопців — 15. Через це існує дуже багато проблем. Ми намагалися домогтися змін і реформ у законодавстві, але це не спрацювало", — сказав він.
За словами Шахаба, активістів звинувачували в тому, що вони нібито приносять західні цінності або борються проти Божого закону.
"Це було дуже складно. Після "Зеленого руху"Іранський Зелений рух — це масовий опозиційний рух, що виник 2009 року після президентських виборів та звинувачень у фальсифікації на користь Махмуда Ахмадінежада; протестувальники, підтримуючи кандидата Мір-Хосейна Мусаві, використовували зелений колір як символ, вимагаючи демократичних змін та чесних виборів.Це були найбільші протести в Ірані з моменту Ісламської революції 1979 року, що охопили всю країну та демонстрації за кордоном.Влада жорстоко придушила рух, застосувала силу проти демонстрантів, що призвело до жертв, арештів та тортур. 2009 року моя діяльність стала більш радикальною. У 2012 році я остаточно покинув Іран. Я був у Туреччині. У 2017 році ситуація там також погіршилася, адже Туреччина не визнає неєвропейців біженцями. Не було дозволу на роботу, доступу до освіти, можливості вільно пересуватися. Тому в 2017 році я вирішив переїхати до Європи й відтоді живу в Греції", — розповів чоловік.
Він зазначив, що виїхав з Ірану сам, в країні залишилася його родина і від 8 січня, коли влада Ірану відключила інтернет, Шахаб не має жодних новин.
"У Тегерані в мене є друзі, які брали участь у протестах, але я не знаю, що з ними зараз. Ми не можемо зв’язатися з тими, хто всередині країни. Фактично ніхто нічого не знає. Лише сьогодні, після кількох днів, мені вдалося отримати інформацію від родини через знайомого моєї сестри: вони в порядку. Але деталей немає. Ми просто чекаємо, коли з’явиться інтернет", — сказав Шахаб.
Про протести
За словами Шахаба, протести в Ірані почалися не раптово. Причиною стало різке падіння курсу іранської валюти щодо долара і підвищення цін — це була серйозна економічна криза для більшості населення.
"І проблема в тому, що вона тривала вже давно й з часом лише погіршувалася. Після 12-денного удару, особливо влітку, після атаки Ізраїлю на Іран, ситуація стала справді дуже поганою. Вона ескалювала й тривала до кількох тижнів тому. І зрештою це обурення вже ніхто не міг стримати. Особливо після різкого валютного обвалу, коли до страйків приєдналося багато торговців. Ключовим моментом стало те, що в один день до протестів приєдналося багато торговців з Великого тегеранського базару", — сказав він.
За словами іранця, центром протестів стали малі міста в районі гір Загрос на заході країни і саме там силовики почали вперше вбивати демонстрантів.
"Ще до відключення інтернету ми отримували новини з малих міст з населенням 25–30 тис. людей, де силовики стріляли в неозброєних протестувальників. Багато молодих людей було вбито ще до 8 січня, до великої демонстрації в Тегерані. Уся інформація, яку ми маємо зараз, стосується переважно Тегерана. Про малі міста ми не знаємо майже нічого. А саме малі міста в районі гір Загрос на заході Ірану стали цього разу центром протестів", — сказав Шахаб.
Він зазначив, що це регіони з великою кількістю безробітної молоді. Особливо взимку, коли сезонні робітники й фермери повертаються додому через відсутність роботи.
"Саме цей регіон став осередком протестів. І там уже почали стріляти по безробітних. Наприклад, у курдському місті Малакшахі в горах Загрос, із населенням менш як 25 тисяч, було вбито багато людей ще до повного відключення інтернету. Нещодавно активісти поширили відео з маленького міста Абданан, де загинув 17-річний хлопець. Під час його похорону люди скандували антиурядові гасла. Це також невелике місто, і все це сталося близько десяти днів тому — ще до того, як з’явилися новини з Тегерана", — сказав чоловік.
За словами Шахаба, влада Ірану намагається повністю контролювати інформаційний простір і не допустити витоку інформації. Державні медіа, які мають доступ до інтернету, через свої телеграм-канали заявили, що передавання будь-яких відео іноземним медіа є злочином.
"Зараз усе, що ми бачимо — відео з великими натовпами, особливо нічні протести, — надходить лише з Тегерана. Це велике місто з населенням майже 12 мільйонів. Але ми досі нічого не знаємо про ситуацію в інших містах. Ми не маємо інформації про Шираз, Ісфаган, Мешхед, Ахваз та інші міста. Особливо ми нічого не знаємо про Курдистан. Про цей регіон немає жодних новин, і ситуація там може бути навіть гіршою, ніж у Тегерані. Ми не знаємо правди", — сказав він.
Чи боїться Іран США
Шахаб вважає, що Іран не боїться Сполучених Штатів.
"Я не думаю, що боїться. США — це велика світова сила. Але для іранської опозиції Трамп — радше друга проблема. Ми віримо, що з Заходом можна домовитися, щоб припинити страждання людей, але війна цього не вирішить. Є сили, які просять Трампа бомбити Іран, але це дуже небезпечно. Свобода й демократія не приходять через бомби", — сказав чоловік.
Що відомо про протести в Ірані
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня у відповідь на стрімке зростання цін та знецінення національної валюти, а потім обернулися проти теократичної влади, яка керує країною з часів Ісламської революції 1979 року. Сили Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), поліція та ополчення застосовують насильницькі методи придушення демонстрацій. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї контролює армію, суди та медіа, покладаючись на КВІР як ключовий механізм збереження влади.
Найбільш запеклі сутички між силовиками та протестувальниками зафіксовані в західних регіонах країни, столиці Тегерані та південній провінції Белуджистан.
Глава поліції Ірану Ахмад-Реза Радан заявив про затримання великої кількості лідерів протесту, які координували дії у соцмережах. Лише в Тегерані заарештували 40 людей за нібито "фейкові пости", що нібито збурювали громадську думку.
Президент США Дональд Трамп пригрозив допомогою протестувальникам у разі продовження протестів та утисків проти них, він зазначив, що США "будуть у бойовій готовності".
Хаменеї відповів, що Іран "не поступиться ворогу". Він визнав економічні труднощі, проте наказав "поставити погромників на місце".
Станом на 11 січня 2026 року було відомо про 538 загиблих. Серед них 490 протестувальників та 48 співробітників служб безпеки. Також відомо про арешт понад 10 600 людей за два тижні масових заворушень.
Син останнього шаха Ірану Реза Пахлаві закликав іранців захоплювати державні установи всередині країни, а діаспору — замінити на посольствах прапори Ісламської Республіки на національні.
Влада Ірану заявила, що американські військові та комерційні об'єкти США у регіоні будуть "законними цілями" в разі втручання Вашингтона у ситуацію всередині країни через масові протести. у відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що Америка відповість "на рівні".
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав президента США Дональда Трампа ліквідувати іранське керівництво, яке, за його словами, "вбиває власний народ".
