Перейти до основного змісту
Велика приватизація: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки

Велика приватизація: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки

Велика приватизація: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки
. Фонд держмайна

Три об’єкти великої приватизації у Фонді державного майна готують до аукціону, який має відбутися улітку 2021-го. Минулого року приватизацію зупинили через нестабільну ситуацію на світових ринках, але 30 березня депутати розблокували закон про велику приватизацію. Цьогоріч можновладці планують, що бюджет отримає 9 мільярдів гривень від “великої приватизації”. Суспільне дізнавалося, чи готові інфраструктурні об'єкти до продажу, і які підприємства держава планує виставити на аукціони.

Перший київський машинобудівний завод

“Перший київський машинобудівний завод” (до 2018-го завод “Більшовик”)одне з найбільших машинобудівних підприємств України. Розташоване в Києві на проспекті Перемоги, а дочірнє – в Жашкові на Черкащині, де розробляють деталі для шахт. Загалом в Києві 35 гектарів землі, яка належить цьому підприємству, розповідає заступник голови Фонду державного майна Тарас Єлейко. Сьогодні більшість приміщень в оренді. Окрім старого обладнання, майно заводу арештовано через борги, сума яких перевищує 500 млн гривень.

Приватизація розблокована: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки
Майно київського машинобудівного заводу арештовано. Фонд держмайна

Старі споруди, зношене обладнання не зацікавлять покупця, вважає експерт з комерційної нерухомості, керівний директор Colliers Ukraine Олександр Носаченко. І зазначає, що привабливою може бути лише земля, але якщо не змінять цільове призначення – не факт, що його куплять.

“Це велика помилка. Якщо об'єкт перейде до нового власника, то змінювати цільове призначення – дуже довгий і корупційний процес. Наприклад, цільове призначення можна змінити для будівництва офісів, торгових центрів або житлових будинків” – зазначає Носаченко.

Якщо новий власник з’явиться, то питання про збереження виробництва будуть обговорювати, розповіли у Фонді держмайна.

"Президент готель"

До аукціону готують чотирьохзірковий “Президент готель”, який розташований у центрі столиці і входить до топової п'ятірки готелів за кількістю номерів. Їх там 374. Готель намагались продати у 2017-му, але аукціон не відбувся – охочих купити готель не знайшлося. У компанії, яка є інвестиційним радником готелю, Суспільному розповіли, що готель у довгостроковій оренді до 2034 року. Орендар будівельна компанія "Квадр".

Приватизація розблокована: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки
Президент готель до 2034 року орендує будівельна компанія "Квадр". Фонд держмайна

Цей чинник може вплинути на покупців: якщо є орендар – невідомо, як розпоряджатись власністю. Тож радник шукає варіанти, як його продати. Яку стартову ціну встановлять, Сергій Чуйкін, представник команди інвестиційного радника, поки тримає в таємниці. Ціну спершу погоджують з Фондом держмайна, далі затверджують на Кабміні, після цього оголошують публічно.

"Об'єднана гірничо-хімічна компанія"

"Об'єднана гірничо-хімічна компанія" – одне з найбільших підприємств Європи з виробництва концентратів титанових руд. До компанії входять Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат та Вільногірський гірничо-металургійний комбінат. Голова фонду держмайна Дмитро Сенниченко каже, що на балансі підприємства є старі радянські активи, які потребують інвестицій.

Приватизація розблокована: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки
На підприємстві готові до приватизації. Фонд держмайна

Співробітники підприємства до нового власника мають свої вимоги: не звільняти працівників. А їхня зарплата повинна зростати щонайменше на 18% щорічно.

Ці підприємства одні з перших, які планують продати у Фонді держмайна. У них вже є інвестиційні радники, які готують об`єкти до продажу, шукають покупців і встановлюють ціну.

“Терміни аукціонів визначатимуться тим, коли уряд затвердить умови продажу. Зараз на найбільшій стадії готовності – це ОГХК і "Більшовик". Один із них – якщо все буде гаразд, – має бути одним із перших”, — каже заступник голови фонду держмайна Тарас Єлейко.

Центренерго — на продаж виставили 78% акцій

ПАТ “Центренерго” готують до приватизації останні п’ять років. Це одне з найбільших сучасних підприємств електроенергетичної галузі України. Сюди входять три теплові електростанції: Зміївська, Трипільська та Вуглегірська. У Фонді держмайна планують провести приватизацію "Центренерго" у другому кварталі 2021 року.

У 2019-му збитки компанії склали 2 мільярди 200 мільйонів гривень.

Компанія пережила власників-олігархів. Там заробляла сім'я Януковича до його втечі. До вересня 2014 року найбільшим акціонером була НАК "Енергетична компанія України", яка здійснювала управління пакетом акцій у розмірі 78,289% акціонерного капіталу Товариства. Цього року державний пакет акцій передали у розпорядження Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Інші юридичні та фізичні особи володіють 20,38% та 1,33% акцій відповідно.

Приватизація розблокована: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки
У 2019 році збитки компанії перевищили 2 мільярди гривень. Одне з підприємств "Центренерго". Фото: Фонд держмайна

Як ідеться у матеріалі “Радіо Свобода”, коли президентом став Петро Порошенко, компанію контролював його бізнес-партнер – Ігор Кононенко, а заробляли вугільні підприємства бізнесмена Віталія Кропачова. Він був одним з охочих купити Центренерго у 2018-му. Другим претендентом була компанія з Білорусі. Улітку 2019-го "Центренерго" очолив Володимир Потапенко, якого олігарх Ігор Коломойський назвав "зрозумілою" йому людиною. Свою причетність до керівництва компанії Коломойський заперечував.

У березні 2021-го керівництво компанії змінили, завели нову охорону. Інвестиційного радника у “Центренерго” поки що немає. Експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев вважає, що підприємство приватизоване не буде, тому що зараз його діяльність збиткова.

“Кому потрібні зараз вугільні ТЕС, якщо у всьому світі тренд на відмову від енергетичного вугілля. Хто буде вкладати мільярди в активи, які були збудовані в 50-60 роках”, – зазначає Рябцев.

На його думку, якщо компанію куплять, споживачі енергії змін не відчують, ціни не зменшаться, а якість послуг не покращиться. У пресслужбі "Центренерго" Суспільному сказали, що зараз вирішують питання з боргами перед кредиторами, тож про приватизацію говорити зарано.

П’ять обленерго

Миколаївобленерго пропонують продати 70% підприємства. Компанія забезпечує постачання енергії в Миколаївській області. Вона має заборгованість 217 мільйонів гривень. При купівлі об’єктів борги автоматично переходять до нового власника і він має не лише з ними розрахуватись, а й не допустити заборгованість в майбутньому, пояснює заступник голови фонду державного майна України Тарас Єлейко.

Для покупця пропонують 51% акцій Тернопільобленерго, 60% – Запоріжжяобленерго, 65% – Харківобленерго і 70% – Хмельницькобленерго.

В останньому до продажу готові, але якщо новий власник забезпечить розвиток компанії, зазначив у коментарі Суспільному директор з управління персоналом та юридичних питань Хмельницькобленерго Андрій Пилипенко.

Приватизація розблокована: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки
В компанії сподіваються, що новий власник буде інвестувати в розвиток. Фонд держмайна

“Держава не буде інвестувати кошти в розвиток цієї компанії. Їх просто нема звідки вийняти”, – каже Пилипенко.

Новий власник також буде вирішувати, чи достатньо працівників – їхню кількість можуть збільшити або ж частину звільнити. Коли буде аукціон, поки не відомо, процес підготовки до нього триває 11-12 місяців. Щоб він відбувся, має бути не менше як двоє учасників. Якщо аукціон не відбувається, то ціна об’єкта знижується на чверть. Якщо ж знову не було достатньої кількості охочих, ціна знижується ще на 25%. Якщо й це не допомогло, то на наступному етапі збирають пропозиції від потенційних покупців – найвища пропозиція є стартовою для наступного аукціону. Це стосується усіх об”єктів, які планують продати у Фонді держмайна.

Проблемні об’єкти

Держава планує продати 99, 5% акцій Одеського припортового заводу. Це – завод "номер один" з виробництва карбаміду (карбамід використовують для сільськогосподраських культур, він прискорює ріст зернових культур і є профілактикою від розмноження шкідників, ред.) в країні, виробляють аміак та азотні добрива. Ці мінеральні добрива ідуть і на експорт – їх постачають до країн Африки й Азії.

Приватизація розблокована: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки
Завод намагалися приватизувати кілька разів. Одеський припортовий завод. Джерело: Фонд держмайна

Завод двічі хотіли приватизувати у 2016-му, але тоді аукціон не відбувся через відсутність покупців. Спершу ціна була 13 мільярдів, а потім уряд зменшив до 5 мільярдів. Якщо з’явиться новий власник, то підприємство він купить з боргами, а це прострочена кредиторська заборгованість у 270 млн доларів та 117 мільйонів доларів штрафів за цими кредитами.

Економіст Богдан Прохоров каже, що ці борги і невдалі історії з попередніми спробами продати завод можуть відлякати інвесторів. Інший економіст Едуард Каражия говорить, що продукція, яку випускають на цьому заводі, не конкурентна.

“Власник газу, який отримав його за низькою ціною, домовляється із заводом, газ доставляють туди, переробляють, отримують добриво, яке власник газу забирає. Географічне розташування заводу це зрозуміло. Газ дешевий в країнах Перської затоки, які можуть бути в цьому зацікавлені, але доставка газу кораблями це дуже дорого”, – зазначає Каражия.

Але у Фонді держмайна сподіваються, що зможуть виставити Одеський припортовий на аукціон до кінця 2021 року.

Планують продати 51% акцій Запорізького титано-магнієвого комбінату, єдиного виробника титанової губки в Європі. Продукцію комбінату використовують для конструкцій в атомній енергетиці, хімічному машинобудуванні та суднобудуванні. У 2013-му, за часів президентства Віктора Януковича, підприємство придбала компанія Дмитра Фірташа “Group DF”.

Приватизація розблокована: чи готові державні об’єкти перейти в приватні руки
Продукцію заводу використовують в атомній енергетиці. Фонд держмайна

Історію цього підприємства досліджував редактор сайту “Наші гроші” Юрій Ніколов. “Фірташеве угрупування не вклало ніякі кошти в модернізацію підприємства: формально вони виділили 1,5 млрд грн, які були тут же виділені з підприємства. Кримінальна справа була відкрита в 15-му році. Через рік пішла в суд. Але правосуддя зрештою виправдало директора. У ситуації з такими боргами я не думаю, що приватизація буде успішною”, – коментує Ніколов.

У грудні 2018 року контрольний пакет акцій Запорізького титано-магнієвого комбінату через суд повернули державі. Через 2 роки уряд призначив тимчасового керівника. Це рішення попередній власник планує оскаржити в суді. У комбінату поки що немає радника, який повинен підготувати його до продажу та знайти потенційних інвесторів. Тому дату аукціону не називають.

Навіщо віддавати державні об’єкти в приватні руки

Велика приватизація – важливий антикорупційний крок, говорить голова експертної організації "StateWatch", яка аналізує роботу органів влади, Гліб Канєвський. Але конкурс продажу об’єктів має бути прозорим.

"Західний капітал зі своїми антикорупційними практиками має бути на однакових умовах допущений до конкурсу разом з нашими місцевими бізнесменами. Це не повинен бути російський капітал чи кіпрські компанії, за якими стоять наші українські олігархи. Уряд розпочав роздержавлення великих підприємств, які не є стратегічними підприємствами, не є монополістами. Це величезні підприємства, які дають великі доходи, і, на жаль, роками це об'єкти зазіхань великих політичних груп, олігархів та корупції. Тут дві мети наповнити бюджет, побороти корупцію через продаж підприємств, на яких роками заробляють олігархи”.

Не виключає варіант, що на ці підприємства будуть претендувати українські олігархи, і економіст Богдан Прохоров.

"Західний або місцевий бізнес, який не пов'язаний із об’єктами, може мати обмежені можливості для конкуренції. Є сформована когорта олігархів, які впливають на інституції, однак за цього керівництва Фонду держмайна їх вплив обмежений і цим моментом треба скористатися. Інша проблема, що багато західних інвесторів не прийдуть до України через багато ризиків. Перешкодою для західних інвесторів є нереформовані суди, відсутність достатніх гарантій приватної власності та українська корупція, за "правилами" якої західні компанії працювати не готові".

Приватизація державних об‘єктів і підприємств потрібна державі, розповіла Суспільному економістка, менеджерка проєктів Transparency International Ukraine Христина Зелінська: “Реформа корпоративного управління не виключить на 100% можливого політичного впливу. У більшості випадків тільки продаж держкомпаній та їхнього майна може допомогти зменшити корупцію та її ризики у державному секторі економіки”.

Топ дня
Вибір редакції
На початок