8 квітня — сьома річниця штурму та звільнення будівлі Харківської обладміністрації. Антитерористична операція спецпідрозділу "Ягуар" (нині — 8-й полк оперативного призначення ім. Івана Богуна Національної гвардії), який прибув до Харкова з Вінниці, тривала менш ніж 10 хвилин та пройшла без жодного пострілу, згадують бійці. Вторгнення "антимайданівців" до будівлі не було мирним: за одну ніч будинку Харківська ОДА пережила пожежу, погром та звільнення.
"Ролі були розписані"
Депутат Харківської обласної ради Сергій Чернов на час захоплення будівлі обіймав посаду голови облради. Вперше публічно він розповів про ті дні у січні 2021 на презентації книги Арсена Авакова "2014. Миттєвості харківської весни".
"Я думав, що коли увійду в будівлю, там будуть жителі Харківської області та України, але я помилився. Я думав, що своєю посадою та статусом зможу переконати людей, але я помилився. Діалогу там бути не могло, ролі були розписані, агресія страшна", — згадує Чернов.
Вимога від проросійськи налаштованих людей до Чернова була одна — зібрати позачергову сесію облради.
Події мали б розвиватися за донецьким та луганським сценарієм, вважає Чернов: захоплення адмінбудівлі, сесія, проголошення "республіки".
"Я сказав, що в правовій столиці ніколи не буде неправових рішень, і що ніхто не збере сесію. Це було пів на третю. Була пропозиція зібратися без мене. Від мене вимагали мій мобільний, бо в ньому є телефони депутатів", — розповів Чернов.
"Я розумів ризик, я розумів, що навіть якщо до зали прийдуть не 120, а 30 депутатів, скажуть, що було 80, то будь-яке рішення під дулом автомату легко прийняти, тому тихенько "скинув" свій телефон тим, хто був менш впізнаваним", — говорить ексголова облради.
"Антимайданівці" погрожували взяти посадовця у заручники.
"Почалася боротьба: одні намагалися відкрити двері, вона була закрита дерев'яною палкою, а інші казали, беріть його у заручники, ми його винесемо на площу, так буде з кожним", — розповів Чернов, якому допомогли вийти з будівлі.
Після пожежі, захоплення і спроби проголосити "Харківську народну республіку" "антимайданівці" полягали спати, а правоохоронці розробляли план звільнення.
Про штурм попередили оголошенням на майдані
Колишній ректор університету внутрішніх справ Сергій Гусаров згадує, як міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та командувач Нацгвардії Степан Полторак "малювали план", а в СБУ, яке мало його затвердити, тривалий час не відповідали на дзвінки. За словами Гусарова, у Харкові з надією чекали на підкріплення: ні "Беркут", ні підрозділ Міноборони не брали участі у звільненні.
"В аеропорті борт сідає з підрозділом Міністерства оборони... Вони не хочуть виконувати рішення, нікому дати команди. "За Конституцією ми не маємо права втручатися у мирний конфлікт", — розповів Гусаров.
Антитерористична операція почалася близько четвертої ранку. Спеціальний підрозділ "Ягуар", який дислокувався у Вінницькій області, прибув до Харкова за кілька годин до штурму — в ніч на 8 квітня бійців підняли за тривогою. Про те, що захоплено Харківську ОДА, спецпризначенці знали лише із повідомлень ЗМІ.
Перед штурмом на майдані Свободи пролунало попередження.
"Діємо за планом, а за ним, ми маємо сповістити населення, що у місті Харкові проводиться антитерористична операція. Для цього автомобіль виділяється, поліцейський. Наш викладач, полковник Гіренко з відповідною дикцією, виїздить на майдан. Йде оповіщення: "У місті Харкові проводиться антитерористична операція зі звільнення обласної адміністрації". Оповіщення йде кілька разів, і починається план дій — ланцюжком "Ягуар" іде з боку Сумської в будівлю", — пригадує Сергій Гусаров.
"Антимайданівці" штурму не чекали
Під час штурму допомогла раптовість, розповідає учасник операції, командир роти зв'язку В'ячеслав Гивчук.
"Велику роль зіграло те, що ми штурмували Харківську ОДА зранку, коли вони ще спали. Дуже мало хто з них вже прокинувся, ходив по приміщеннях, деякі були в стані алкогольного сп'яніння, були сонні. Велику роль зіграла і раптовість — не очікували штурму", — згадує Гивчук.
"Люди, які захопили Харківську ОДА, готувалися до оборони, заздалегідь підготували "коктейлі Молотова". В багатьох приміщеннях звертали увагу на пляшки із сумішшю. Якби ми штурмували вдень, велика ймовірність, що ці "коктейлі Молотова" були б застосовані проти нас", — зауважує В'ячеслав.
Запаслися й продуктами — їхня кількість свідчила про те, що засісти планували надовго.
Наслідки захоплення В'ячеслав Гивчук пам'ятає навіть сім років потому.
"Впадало в очі, що багато приміщень були вигорілими. Там були пожежі, безлад, багато приміщень були розгромленими, оргтехніка розкидана", — розповідає старший лейтенант.
"Бачимо двері — заходимо"
Спецпризначенці розділилися та розійшлися приміщеннями, спочатку "зачистили" перший поверх, далі йшли нагору. Людей, які перебували в будівлі, виводили у внутрішній двір ОДА.
"Будівля була нам незнайома, ми були там уперше, керувались тим, що бачили: бачимо двері — заходимо, роздивляємося, якщо бачимо сторонніх осіб, виводимо", — розповідає В'ячеслав Гивчук.
Його колега, старший прапорщик Михайло Дидик, який служить на посаді сержанта матеріального забезпечення роти оперативного призначення на автомобілях, згадує, що люди в будівлі, хоч і були сонні, але чинили опір.
"Вдягали наручники, передавали їх групі конвоювання, їх виводили у двір. Нам після звільнення сказали, що було затримано близько 70 людей. Вся операція зайняла 5-7 хвилин часу", — каже Михайло.
Вінницькі "американці"
Спецпризначенці не вважають операцію складною чи особливою. "Такі самі задачі ми неодноразово відпрацьовували в частині. Операція була звичайна, неодноразово таким займалися", — розповідає Михайло Дидик.
"Ми не вважаємо себе героями, виконували наші повсякденні завдання, які покладені на нас, нас цьому навчають", — додає Гивчук.
Обидва військові згадують, як після штурму ширилися чутки, що обладміністрацію в Харкові звільняли американці.
"Після штурму, коли взяли ОДА під охорону, чули від місцевих, що нас називають американським спецзагоном "Black Water", тому що, нібито, український спецзагін чи військові не здатні за короткі терміни виконувати такі завдання", — посміхається В'ячеслав Гивчук.
У Харкові "Ягуар" перебував до 20-х чисел квітня — вже знайому будівлю охороняли від можливого повторного захоплення.
"Потім отримали наказ на передислокацію ближче до кордону із захопленими територіями — в місто Ізюм, в 40 км від Слов'янська", — згадує В'ячеслав Гивчук.
Бійцям "Ягуару" у будівлі обладміністрації встановили меморіальну дошку.
Як покарали тих, хто захоплював будівлю
Станом на 2019 рік з 64 затриманих за захоплення обладміністрації, обвинувачення висунули 35.
П'ятьом з них суд призначив покарання у вигляді 5 років ув'язнення, одному — 8 років. 29 людей засудили та звільнили від відбування покарання з випробувальним терміном. Деякі засуджені оскаржували вироки.
29 учасникам захоплення обладміністрації вироки станом на 2019 рік не винесли: 16 з них перебували у розшуку.
Суспільне направило до прокуратури Харківської області запит стосовно цих справ, але відповіді не отримало.
Читайте також
Сьома річниця березневого штурму Харківської ОДА: спогади учасників подій
