Вирощує на подвір’ї дерева бонсай, робить дерев’яні скульптури та пише вірші. А ще дивує містян різнобарвними казковими костюмами. Усе це — про шахтаря на пенсії, Володимира Стругалевича, який живе в Лисичанську, що на Луганщині.
Подвір’я Володимира Стругалевича видно здалеку. Господар зустрів знімальну групу Суспільного в костюмі, оздобленому різнокольоровими ґудзиками. Одразу показав свої картини, каже – це абстракція.
"Трішки відрізняється. Тут більше зморшок, а тут гладко. Є відмінності", — каже пенсіонер.
30 років Володимир працював на шахті й вже 15 років захоплюється творчістю та прикрашає своє подвір’я. Гордість пана Володимира — з півтисячі маленьких дерев, на кшталт японського бонсаю.
"Ось в цій касці шахтар ходив. А тепер дерево живе", — говорить чоловік.
Експонати для своєї колекції пенсіонер знаходить під час прогулянок. Пні та гілки перетворює на фігури.
"Якщо його спиляли, воно рівне. А там видно, що його міна перебила, коли сильно стріляли. Привіз його, трохи підрізав", — пояснює Володимир.
Серед різноманітних хобі пенсіонера – написання віршів, які сам він називає байками.
За словами Володимира, усі свої костюми він шиє сам. У такому вигляді, каже, часто гуляє містом.
Йдеш навіть не дуже вбраний, а дивишся – з автівки сигналять. Я ж не запам’ятовую, хто там їде. Особливо поліцейські мене знають та люблять, зупиняються, фотографуються", — говорить пенсіонер.
Усе, каже, для гарного настрою – свого і містян.
"Людей треба любити. Якщо не буде між людьми любові – що ж тоді залишиться? Порожнеча у душі. Ось я помру, а люди мене будуть пам’ятати. Так приємно для душі. Значить, не даремно жив", — каже пенсіонер.
Цьогоріч, у травні, Володимир Стругалевич відзначатиме 70-річний ювілей.
