Загибель українського екіпажу Мі-24, Зеленський у Брюсселі, українська делегація вирушила у США. 1394 день війни

Лідери ЄС почали обговорювати репараційний кредит для України

Лідери ЄС відновили засідання після перерви. Вони обговорюють репараційний кредит для України на основі нової версії висновків Європейського ради. Про це повідомив посадовець ЄС.

Через удар РФ по Куп'янському району загинули і поранені люди: під ризиком атаки дрона їх евакуювали поліцейські

18 грудня росіяни скинули керовану авіабомбу на село Благодатівку Куп’янського району. Внаслідок удару поранень дістали 69-річний чоловік, жінки віком 65 та 64 роки, а також 37-річний чоловік. Ще один чоловік дістав травми, не сумісні з життям. Про це повідомила пресслужба поліції Харківської області.

Повідомлення про загиблого і поранених у поліції отримали близько 13:00.

"Під час руху до населеного пункту поліцейські Куп’янського РВП спільно з бійцями Полку поліції особливого призначення виявили російський БпЛА, який перебував на під’їзді до села та становив небезпеку для особового складу і цивільних", — сказано в повідомленні.

Безпілотник знешкодили скидом і дісталися до поранених.

Під постійною загрозою повторних ворожих атак працівники поліції оперативно евакуювали поранених до найближчого стабілізаційного пункту, де їм була надана необхідна медична допомога.

Приберуть пам'ятник Булгакову і російські топоніми з Житнього ринку: Київрада продовжує декомунізацію

Київрада на засіданні 18 грудня підтримала усунення з київських вулиць ще 15 об’єктів та окремих елементів, пов’язаних з Російською імперією та СРСР. Зокрема, з Житнього ринку на Подолі приберуть написи "Балтийское море", "Ленинград" і "Нева", а також демонтують пам'ятники Михайлу Глінці, Анні Ахматовій та Михайлу Булгакову.

Про це йдеться на сайті КМДА.

Згідно з рішенням Київради, приберуть:

• пам'ятники міністру закордонних справ УРСР Дмитру Мануїльському; композитору Михайлу Глінці, письменникам Анні Ахматовій та Михайлу Булгакову;
• знак "Київ – місто-герой" із зображенням п’ятикутної зірки як символа СРСР;
• пам’ятний камінь на честь 100-річчя Леніна;
• меморіальну дошку Петру Чайковському;
• меморіальну дошку з написом: "У цьому будинку в період німецько-фашистської окупації (1941–1943 рр.) провадив роботу підпільний Шевченківський райком КП(б)У м. Києва";
• з Житнього ринку (Подільський район) — елементи з написами "Балтийское море", "Ленинград", "Нева" та цитату "Торговля есть единственно возможная экономическая связь между десятками миллионов";
• російську символіку приберуть з об’єкту на в’їзді до Києва (Столичне шосе/Старообухівська траса, Голосіївський район);
• з будинку на вул. Івана Драча, 3 — вилучать ідеологічні елементи;
• зі знаку межі Києва (Велика Кільцева дорога, біля зупинки "вул. Жмеринська", Святошинський район) приберуть герб СРСР;
• з будинку на вул. Архітектора Городецького, 9 (Печерський район) приберуть напис "МУП СССР";
• змінять пам’ятний знак "Нульовий кілометр" ("Глобус" на Майдані Незалежності): приберуть назви російських місць, а назви українських скоригують відповідно до актуальних найменувань;
• з меморіальної дошки Віктору Васнецову (вул. Володимирська, 28, Шевченківський район) приберуть слово "російський". Також розглянуть перенесення дошки на вул. Володимирська, 32, де Васнецов фактично мешкав;
• змінять пам’ятник воїнам-визволителям на вул. Шовковичній, 39/1 (Свято-Михайлівська лікарня, Печерський район): текст буде подано українською мовою, дати 1941–1945 змінять на 1939–1945, а формулювання "Велика Вітчизняна війна" — на "Друга світова війна".

Депутатка Київради Ганна Старостенко наголосила: "Кожне питання щодо пам’ятних об’єктів розглядається комплексно — з урахуванням історичного контексту, символічного значення та чутливості теми для громади. Водночас Україна має власних видатних діячів, культурних постатей і сучасних Героїв, пам’ять про яких заслуговує на гідне представлення в публічному просторі столиці".

Лідери ЄС домовилися працювати над механізмом фінансуванням України за рахунок активів РФ — Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що під час саміту ЄС у Брюсселі 18 грудня європейські лідери домовилися працювати над механізмом фінансування України у 2026 році за рахунок заморожених російських активів замість спільних позик Євросоюзу.

Про це пише Reuters.

"Ми, безумовно, досягли прориву, і прорив означає, що всі погоджуються, що варто спробувати, і що використання російських активів для України було б виправданим і корисним для Європи, але деякі країни боротимуться до кінця, щоб максимізувати гарантії для себе. Декларацію про те, що ми всі хочемо використовувати російські активи для України, була зроблена, і я не думаю, що хтось збирається від неї відступити", — сказав Туск.

Із загальної кількості заморожених 210 млрд євро російських активів після вторгнення Москви в Україну в 2022 році в ЄС 185 млрд зберігаються в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear.

Бельгія побоюється, що у разі погодження на використання цих коштів у межах плану ЄС країна може стати об’єктом "юридичної відплати" з боку Росії, зазначає Reuters.

"На нас чекає багато дедалі технічніших обговорень, оскільки країни, які найбільше ризикують зіткнутися з фінансовими репресіями Росії в майбутньому, головним чином Бельгія, але не тільки, шукають гарантії", — польський премʼєр.

За його словами, використання так званого "запасу гнучкості в бюджеті ЄС" не має підтримки серед ключових держав-членів ЄС, тому перспективи залучення європейських коштів для цього він не бачить.

"Ми радше розглядатимемо репараційний кредит на основі російських активів і радше зосередимося на наданні гарантій країнам, які найбільше ризикують, таким як Бельгія, щоб вони відчували серйозність цих гарантій", – сказав він.

Російські прикордонники незаконно перетнули лінію контролю з Естонією

Російські прикордонники перетнули естонсько-російську лінію контролю в районі Васкнарви на річці Нарва. Інцидент зафіксували естонські прикордонники, влада країни вимагає пояснень від Російської Федерації. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро, пише естонський мовник ERR.

За даними Східної префектури Естонії, до 10:00 17 грудня естонські прикордонники зафіксували рух судна на повітряній подушці з російського боку. Судно зупинилося біля пірсу у Васкнарві, з нього вийшли троє чоловіків у формі, які пройшли вздовж пірсу. Під час цього вони перетнули лінію контролю з території Російської Федерації на територію Естонії та повернулися назад.

Після цього російські прикордонники повернулися на судно та перемістилися на російський бік. До моменту прибуття естонських патрулів вони вже залишили територію Естонії.

Керівник Бюро прикордонної охорони Східної префектури Еерік Пургель повідомив, що інцидент зафіксували засоби спостереження, а також проведено первинний огляд пірсу. За його словами, Естонія встановила офіційний контакт із прикордонною службою Російської Федерації для отримання пояснень.

Східна префектура також посилила патрулювання в прикордонному районі для реагування на можливі подальші інциденти. На ранок четверга запланована зустріч представників прикордонних служб, під час якої естонська сторона очікує офіційних пояснень. Міністерство закордонних справ Естонії має намір викликати повіреного у справах посольства Російської Федерації.

Міністр внутрішніх справ заявив, що наразі мотиви дій російських прикордонників залишаються незрозумілими. За його словами, прямої загрози безпеці інцидент не становив, однак естонські служби суттєво посилили свою присутність у регіоні.

Таро зазначив, що пірс у Васкнарві частково розташований на території Естонії, а частково — на території Російської Федерації. Він також пояснив, що в цьому районі існує давня домовленість щодо проходження російських суден через естонські води для виходу з річки Нарва до Чудського озера, однак цього разу про рух судна естонську сторону не попередили.