Не жертва. Як протидіяти домашньому насильству

Не жертва. Як протидіяти домашньому насильству

Не жертва. Як протидіяти домашньому насильству

Карантинна ізоляція призвела до зростання кількості випадків домашнього насильства. Про те, якими мають бути перші кроки постраждалих від насильства, та де шукати допомоги, в етері програми «Сьогодні. Головне» на Суспільному Запоріжжя розказала голова правління об'єднання психологів та психоаналітиків «Взаємодія» Ірина Куратченко.

Ірина Куратченко каже, що за статистикою, щорічна кількість підтверджених звернень до поліції з приводу випадків домашнього насильства у Запорізькій області тривалий час була приблизно однаковою – близько 4 тисяч.

До цієї статистики потрапляють лише випадки, коли постраждала особа телефонує на гарячу лінію «102», і після цього відбувається перевірка звернення, складається протокол, або справа потрапляє до суду. Експертка зазначає, що це лише частина справжньої картини, адже постраждалі не завжди звертаються за допомогою.

Пандемія та домашнє насильство

За останній рік, у зв’язку із пандемією коронавірусу, коли багато людей опинилися у ізоляції, кількість таких звернень у Запорізькій області збільшилася на 40%.

«Це зумовлено тим, що особа обмежена в пересуванні, що є напруженість, що є відчуття страху за те, що відбувається, погіршення економічних умов. Все це призводить до того, що напруження зростає і відповідно насильство в родині збільшується. Тому випадки збільшились і безумовно ми маємо наслідки як психологічного, так і економічного характеру, бо не тільки страждає особа, страждає країна, бо ми не маємо можливості бути ефективними, якщо хтось в нас не почуває себе добре», – каже Ірина Куратченко.

Хто найчастіше повідомляє про випадки домашнього насильства

За словами Ірини Куратченко, 95% звернень до поліції здійснюють жінки. Чоловіки також повідомляють про факти насильства, але зазвичай – це зустрічні заяви у відповідь на заяву жінки. Так відбувається, коли подружжя перебуває у конфліктних стосунках, і з одного боку вчиняється психологічне насильство, а з іншого боку у відповідь – фізичне. Це складна ситуація і поліції доводиться з’ясовувати, з чого все почалося.

Ми уникаємо слова «жертва», бо людина має розуміти, що вона є постраждалою, а не жертвою на все життя
Ірина Куратченко

«Але, безумовно, я хочу підкреслити те, що не такий вплив на жінок і чоловіків, відповідно більше страждають жінки тому, що вони й слабкі, і більш залежні від чоловіків, і мають менше можливостей, ніж чоловіки. Ми сьогодні більше говоримо про тему домашнього насильства, про проблеми жінок, про захист та про потреби жінок, тому що це більш вразлива група на сьогодні», – каже психологиня.

Є також випадки коли по допомогу звертаються діти. У 2020 році до «Взаємодії» звернулася дівчина-підліток, яка просила допомоги у позбавлені її матері батьківських прав. Було проведене психологічне дослідження, яке довело, що дівчина дійсно страждає та має право на краще життя. Далі вона зверталася у Службу у справах дітей, і до поліції.

Де шукати допомоги

Особам, які зазнають домашнього насильства, експертка радить неодмінно телефонувати за номером «102». При цьому у зверненні має неодмінно прозвучати слово «насильство», а не «конфлікт» чи «сварка». Тоді за викликом має виїхати спеціалізована мобільна бригада «Поліна», члени якої проходили навчання з психології домашнього насильства. Вони розуміють психологію жертви, психологію агресора, розуміють, що відбувається і можуть швидко відреагувати.

Ми знаємо про такий феномен як «вивчена безпорадність», коли постраждала особа звертається до агресора, але відповіді немає. І тоді вона опиняється в безпорадному стані, вирішує, що нічого не може змінити і не звертається по допомогу
Ірина Куратченко

«Якщо небезпечна ситуація, то поліція має компетенції виписати терміновий заборонний припис, тобто вона зробить так, щоб кривдник покинув місце, де знаходиться постраждала особа. В цей час, який відводиться, від 2 до 8 діб, за цей період постраждала особа може вирішити, що їй робити далі, чи вона залишається в сім’ї з кривдником, чи буде вона відновлювати стосунки, чи вона хоче розірвати коло насильства почати нове життя. І вона розуміє, які кроки їй надалі робити», – каже Ірина Куратченко.

Постраждала особа також може звернутися до організації «Взаємодія», де отримає психологічну підтримку і, за необхідності, висновок за результатами психологічного дослідження про наслідки домашнього насильства. Такий висновок, згідно законів України, додається до доказової бази, якщо постраждала особа вирішить звертатися до суду.

Що відомо

  • У 2020 році органами та підрозділами Національної поліції України було складено понад 130 тисяч протоколів через домашнє насильство.
  • 3 лютого Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт про посилення відповідальності за домашнє насильство.
  • 8 березня 2021 року, у Запоріжжі під будівлею міськради відбулася акція "Дивись, куди тиснеш", на підтримку відкриття шелтеру (прихистку) для жінок, що зазнали домашнього насильства і насильства за ознаками статі.

На початок