У столиці Грузії Тбілісі проходять масові протести на річницю заяви уряду країни про призупинення процесу євроінтеграції.
Про це повідомляє грузинське видання SOVA.
Очільниця опозиційної партії "Єдиний Національний Рух" Тіна Бокучава заявила, що "режим" втратив звʼязок з суспільством.
"Рік тому ІванішвіліБідзіна Іванішвілі — грузинський олігарх, експремʼєр-міністр Грузії та засновник партії "Грузинська мрія". заявив те, що знав з 2012 року – що за його режиму у Грузії не буде європейського майбутнього, та відкрито перервав процес євроінтеграції Грузії, що є історичним вибором нашого народу. Грузинський народ за рік не втомився, не здався. Ми продовжимо йти цим шляхом", — сказала Тіна Бокучава.
Неурядові та громадські організації поширили спільну заяву про те, що правляча партія "Грузинська мрія" "заблокувала європейський шлях розвитку Грузії та відірвала її від західного світу".
Організації заявили, що за останній рік влада Грузії розгорнула масштабні репресії: відкрито близько 160 кримінальних справ, сотні протестувальників заявили про тортури, понад 600 людей затримано та понад тисячу оштрафовано. Також зафіксовано сотні випадків тиску на журналістів і ухвалено закони, що обмежують роботу громадського сектору. Це, на думку правозахисників, призвело до міжнародної ізоляції країни та погіршення відносин з ЄС і США.
"Грузинське суспільство не зламалося і продовжує боротися за європейське майбутнє – країну, де захищено права громадян, вибори неможливі для фальсифікації і ніхто не переслідується з політичних мотивів", — йдеться у заяві грузинських правозахисників.
Грузинська активістка Русудан Джакелі повідомила, що за останній рік влада країни увʼязнила 120 людей за "політичними справами". Попри це, за її словами, жителі Тбілісі вийшли на протести.
Експрезидентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що протести — "це перемога народу Грузії".
"Ми повірили у себе, ми знаємо, що можемо все. Ці люди виходять у такій кількості через рік, попри проведені істеричні репресії, вони все ще стоять, вони все ще виходять, вони ще радісні і з надією дивляться в майбутнє. Це найбільша перемога", — сказала вона.
Саломе Зурабішвілі також заявила, що "поразка Грузинської Мрії" прийде з "поразкою Росії". Але, за її словами, ще ніхто "не придумав" як перемогти диктатуру влади Грузії та Росію.
"Ця поразка прийде, але це найголовніше, що ніхто не знає, як, ніхто не знає, коли, але ми всі відчуваємо, що це залежить саме від цього настрою, від цього відношення і від цієї величезної сили", — повідомила вона.
Парламентські та президентські вибори у Грузії й протести
28 листопада 2024 року прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що влада країни відмовляється від переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до 2028 року. Це сталося на тлі протестів проти результатів жовтневих парламентських виборів, на яких, за офіційними даними, перемогла керівна партія "Грузинська мрія". Після відмови від переговорів про вступ до ЄС протести в Грузії спалахнули з новою силою.
Зурабішвілі не визнає президентські вибори, які відбулися в Грузії 14 грудня 2024 року. Тоді виборча колегія Грузії, більшість якої мала керівна партія "Грузинська мрія", обрала президентом Міхеіла Кавелашвілі.
Він отримав 224 голоси, один бюлетень визнали зіпсованим. Кавелашвілі був єдиним кандидатом. Раніше опозиція заявила, що не визнає легітимність як президентських, так і парламентських виборів, що відбулися у жовтні. Прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що чинній президентці Грузії Саломе Зурабішвілі все ж таки доведеться "піти на пенсію" після інавгурації Кавелашвілі 29 грудня.
Згідно з грузинською конституцією, повноваження чинного президента припиняються після інавгурації нового глави держави. Однак Зурабішвілі заявила, що не має наміру складати свої повноваження. Вона вважає парламент нелегітимним, а обрання Кавелашвілі назвала "насмішкою над демократією".
29 грудня Кавелашвілі склав присягу президента. Зурабішвілі добровільно залишила президентський палац.
Раніше Європейська рада оголосила, що процес інтеграції Грузії фактично припинено через дії керівної партії "Грузинська мрія", зокрема, через ухвалення законів про "іноагентів" та обмежень прав ЛГБТ-спільноти. Крім цього ЄС не визнав результати парламентських виборів, що відбулися 26 жовтня.
