Колишні власники Приватбанку Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов не сплатили понад 3 мільярди доларів за рішенням Високого суду Англії. Тому Приватбанк переходить до примусового виконання цього рішення.
Про це йдеться в повідомленні банку.
Там нагадали, що 24 листопада 2025 року сплив строк для добровільного виконання Коломойським і Боголюбовим рішення Високого суду Англії від 10 листопада 2025 року. Згідно з цим рішенням, вони зобов’язані сплатити Приватбанку понад 3 мільярди доларів США для відшкодування збитків та відсотків, нарахованих до винесення рішення.
"Станом на сьогодні відповідачі не здійснили жодних виплат на відшкодування збитків Приватбанку, визначених судовим рішенням. Зважаючи на те, що клопотання про загальне зупинення виконання рішення суд відхилив, рішення підлягає негайному примусовому виконанню", — заявили в банку.
Зазначається, що рішення суду може бути виконане не лише у Великій Британії, а й в інших юрисдикціях, згідно з відповідним національним законодавством країн.
"Банк готується розпочати процедури визнання та виконання цього рішення у низці юрисдикцій поза межами Великої Британії, в тому числі й в Україні, де відповідачі володіють активами. Банк має досвід і ресурси, необхідні для використання всіх доступних юридичних механізмів примусового виконання — незалежно від складності структури володіння активами", — заявили у Приватбанку.
У фінустанові додали, що примусове виконання буде досить тривалим і складним процесом, але "Приватбанк і надалі вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі, у тому числі через механізми транскордонного стягнення".
10 листопада Високий суд Англії зобов’язав колишніх власників Приватбанку, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, виплатити банку понад 3 мільярди доларів компенсації та судових витрат після визнання їх винними у масштабному шахрайстві проти банку.
30 липня Приватбанк здобув перемогу у Високому суді Лондона у справі проти Коломойського та Боголюбова. Суд визнав, що вони незаконно привласнили з банку майже 2 мільярди доларів через "складну схему перекредитування".
Також суд відхилив заперечення Коломойського та Боголюбова про те, що не було “жодного доказу”, який би пов’язував їх із цими трансакціями, стверджуючи, що їхні аргументи “повністю побудовані на нечесному підґрунті”.
Націоналізація Приватбанку
Націоналізація Приватбанку відбулася 18 грудня 2016 року через його неплатоспроможність. НБУ зафіксував проблеми з достатністю рівня капіталу, кредитним портфелем та виконанням нормативів установою. Після стрес-тестування банку став зрозумілий масштаб проблем, який загрожував стійкості всієї банківської системи України. Нацбанк порекомендував власникам Приватбанку вжити відповідних заходів, але вони провалили терміни трансформації та не виконали її в повному обсязі. Йшлося про переведення кредитної заборгованості перед банком на прозорі дійсні бізнеси з реальними заставами, достатніми для обслуговування кредитів, що дозволило б банку перейти в рамки адекватності капіталу.
Приватбанк у 1992 році був одним із перших комерційних банків в Україні. Станом на 2016 рік у банку відкрили рахунки понад 22 мільйони клієнтів. Фінустанова обслуговувала приблизно 60% транзакцій та половину платіжних карток, випущених в Україні. У банку на той час було сконцентровано 40% депозитів всієї банківської системи. До передання банку державі ним володіли Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які контролювали 92% акцій.
15 лютого 2023 року Велика палата Верховного суду України вперше застосувала так званий антиколомойський закон №590. Тоді було прийнято рішення, що Приватбанк, який було націоналізовано у 2016 році, не повернеться до його колишніх власників.
15 листопада 2023-го шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що націоналізація Приватбанку у 2016 році була законною і що неможливо повернути банк колишнім власникам. Таким чином рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) від 18 квітня 2019 року, яким тоді задовольнили позов колишнього співвласника Приватбанку Ігоря Коломойського до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку було скасовано.
Позов Олександра Дубілета щодо Приватбанку
На момент націоналізації Приватбанку головою правління був Олександр Дубілет. У 2021 році він звернувся до суду з позовом до Приватбанку, Міністерства фінансів і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Цим позовом він вимагав визнати недійсним договір, за яким держава викупила акції банку за 1 гривню.
Господарський суд у Києві закрив справу, проте Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення і повернув справу в першу інстанцію. Банк подав касацію.
Касаційний господарський суд у Верховному суді попросив Велику палату розв'язати правову проблему щодо застосування так званого антиколомойського закону, який передбачає, що колишні власники банку можуть отримати лише грошове відшкодування за нього.
"Антиколомойський" закон № 590
13 травня 2020 року Верховна рада ухвалила в цілому законопроєкт про банки. Це була одна з вимог Міжнародного валютного фонду перед наданням Україні кредитного траншу у 2021 році. Документ підтримали 270 нардепів.
Ухвалений законопроєкт надав Нацбанку повноваження щодо регулювання діяльності інших фінустанов. Також документ дозволив удосконалити механізм ліквідації таких установ. Щодо націоналізованих банків, то документ остаточно заборонив скасовувати рішення про націоналізацію.
Законопроєкт про банки називають "антиколомойським", адже він унеможливлює повернення Приватбанку ексвласникам Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.
У пресслужбі банку зазначили, що важливість цієї справи полягала у тому, що від її результату залежав розгляд ще кількох десятків подібних позовів, через які колишні власники Приватбанку намагались оскаржити законність процесу націоналізації.
