Перейти до основного змісту
Зеленський: заходів для очищення української системи управління від корупції наразі недостатньо

Зеленський: заходів для очищення української системи управління від корупції наразі недостатньо

Важливо
Президент України Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський взяв участь у спільній пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном у Єлисейському палаці в Парижі, 17 листопада 2025 року. AP/Sarah Meyssonnier

Президент Володимир Зеленський заявив, що нинішніх заходів для боротьби з корупцією в органах влади недостатньо, і додав, що робота в цьому напрямку продовжуватиметься.

Про це він повідомив під час спільної пресконференції з президентом Франції Емманюелем Макроном 17 листопада.

Зокрема, на запитання журналістки, чи достатньо зроблено для очищення української системи управління від корупції, Зеленський відповів:

"Ні, не достатньо. Будемо продовжувати відповідні дії", — сказав Зеленський.

Нагадаємо, 17 листопада, український лідер прилетів до Франції, де зустрівся із президентом Емманюелем Макроном. Політики підписали декларацію про наміри щодо співробітництва у сфері придбання Україною оборонного обладнання.

Згодом Зеленський пояснив, цей документ дає Києву можливість придбати військове обладнання з французької оборонної промислової та технологічної бази. Зокрема йдеться про 100 літаків Rafale F4 до 2035 року для української бойової авіації, системи ППО SAMP-T, радари до систем протиповітряної оборони, ракети класу "повітря-повітря" та авіабомби.

Що відомо про відставку урядовців і санкції проти фігурантів справи про корупцію в енергетиці

12 листопада Зеленський заявив, що очільник Мін'юсту Герман Галущенко та міністерка енергетики Світлана Гринчук, які фігурують у розслідуванні НАБУ і САП щодо розкрадання в Енергоатомі мають піти у відставку.

Того ж дня уряд відсторонив Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції. А Гринчук написала заяву про звільнення з посади.

18 листопада, Верховна Рада планує розпочати засідання з розгляду звільнень Галущенка і Гринчук.

13 листопада президент підписав указ про запровадження санкцій проти бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких підозрюють у "відмиванні" грошей у справі про розкрадання енергетиці. У додатку до рішення РНБО йдеться, що обидва є громадянами Ізраїлю.

Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що санкції проти Міндіча та Цукермана мають оперативний і превентивний характер — це швидка реакція на загрози нацбезпеці.

За його словами, застосовано всі ключові блокувальні санкції, зокрема у банківській сфері, що унеможливлює переміщення активів. Обмежень на в’їзд до України не передбачено.

Схема масштабної корупції у сфері енергетики

10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.

10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет" (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), "Тенор" (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.

В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.

В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі "результативних дій" і невідворотному покаранні.

10 листопада "Українська правда" повідомила, що НАБУ провело обшуки в бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, який за кілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.

Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.

11 листопада наглядова рада НАЕК "Енергоатом" заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.

В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов'язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.

Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.

11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.

11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод "плівок НАБУ", де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали "Че Гевара". Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.

Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.

11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.

ВАКС обрав запобіжні заходи підозрюваним в корупційній справі в енергетиці

12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 млн грн застави. Того ж дня ВАКС обрав запобіжні заходи для інших фігурантів справи:

Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 млн грн. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу.

Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета".

Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як "Тенор".

Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик".

14 листопада НАБУ та САП вручили колишньому віцепрем’єр-міністру України Олексію Чернишову, який раніше отримав підозру в незаконному збагаченні у справі про розкрадання в Енергоатомі, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Топ дня
Вибір редакції
На початок