У Сеулі в понеділок, 10 листопада, спеціальний прокурор Південної Кореї висунув колишньому президенту Юн Сук Йолю нові звинувачення у зловживанні владою та сприянні ворожій державі, пов’язані короткочасним запровадженням надзвичайного стану у 2024 році.
Про це повідомляє Reuters.
За словами речниці прокурора Пак Чжі Йон, Юн намагався спровокувати військовий конфлікт між Південною та Північною Кореєю, щоб оголосити воєнний стан. У прокуратурі посилаються на докази, знайдені на мобільному телефоні військового чиновника, які містили "деякі слова", що натякають на потенційні провокації проти Північної Кореї, такі як "дрони" та "хірургічний удар".
Згідно з доповідною запискою, Юн, колишній міністр оборони Кім Йон Хьон та колишній керівник військової розвідки Йо Ін Хьон планували спровокувати напад Північної Кореї на Південу, повідомила речниця прокуратури.
За її словами, троє посадовців змовилися створити напруженість у країні, щоб виправдати оголошення воєнного стану.
Пак зазначила, що Кіму та Йо також висунули звинувачення за тими ж додатковими пунктами.
Команда спеціального прокурора звинуватила Юна та його військових командирів у тому, що вони наказали провести таємну операцію з використанням безпілотників на півночі країни з метою розпалу напруженості між сусідами та виправдання його указу про воєнний стан.
У жовтні 2024 року у КНДР заявили, що Південна Корея відправила дрони для розкидання антипівнічнокорейських листівок над Пхеньяном, та опублікувала фотографії залишків розбитого південнокорейського військового безпілотника.
Попри пильну увагу та політичний тиск, південнокорейські військові відмовилися коментувати підозру у проведенні операції з використанням безпілотників.
Оголошення воєнного стану у Південній Кореї
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль 3 грудня 2024 року оголосив про запровадження воєнного стану у країні. Він звинуватив опозицію у контролюванні парламенту й паралізуванні роботи уряду "антидержавною діяльністю".
Юн також заявив, що такий захід необхідний для відновлення "верховенства права" в країні й пообіцяв "викорінити мерзенні пропівнічнокорейські антидержавні сили".
Після оголошення воєнного стану, військове командування оголосило про заборону будь-якої політичної діяльності, включаючи протести. Окрім того, указ ставить під контроль усі ЗМІ та видавців, а також наказує лікарям, які перебувають у відпустці.
Через шість годин після оголошення Юн скасував воєнний стан в країні.
5 грудня президент Південної Кореї Юн Сук Йоль оголосив про прийняття відставки міністра оборони Кім Йон Хьона, який взяв на себе відповідальність за введення воєнного стану, що викликало значний резонанс у країні. Новим міністром оборони призначили генерала у відставці Чхве Бьон Хьока.
14 грудня парламент Південної Кореї з другої спроби схвалив імпічмент президента Юн Сок Йоля, який ввів рішення про введення воєнного стану в країні. Імпічмент підтримали 204 депутати.
15 січня правоохоронці затримали усуненого президента Юн Сук Йоля за оголошення ним воєнного стану минулого місяця.
18 січня західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт Юна через його спробу запровадити у країні воєнний стан.
Юна усунув з посади Конституційний суд у квітні. Його судять за повстання, спричинене невдалим оголошенням воєнного стану. Якщо його визнають винним, його можуть засудити до смертної кари.
Юн постійно заперечував, що мав намір ввести військове правління, але оголосив надзвичайний стан, щоб привернути увагу до зловмисних дій опозиційних партій та захистити демократію від "антидержавних" елементів.
