У Печерському суді Києва почався судовий розгляд справи українського військового та колишнього полоненого Максима Бобилєва, якого звинувачують у знущанні з українців, які разом з ним перебували у російському полоні.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Як ідеться у тексті обвинувального акту, який під час засідання 7 жовтня зачитав прокурор Офісу Генпрокурора Дмитро Марцин, Бобилєва звинувачують у співучасті в побитті та приниженні військовополонених, зокрема під час так званих "прийомок". В обвинувальному акті йдеться про шість епізодів, усі вони відбувалися у Калінінській виправній колонії в окупованій Горлівці на Донеччині, де утримували Бобилєва після потрапляння у полон з липня 2022 до червня 2024-го.
Бобилєву інкримінують жорстоке поводження з військовополоненими (ч 1. ст. 438 ККУ — "порушення законів та звичаїв війни"), вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ККУ).
У справі — пʼятеро потерпілих, зокрема це колишні військовополонені, які повернулися з Бобилєвим в Україну в межах одного обміну в липні 2024-го. На засіданні 7 жовтня потерпілих не було: вони надіслали до суду заяву про проведення засідання без їхньої участі.
Як зазначено в обвинувальному акті, на початку вересня 2023 Бобилєв разом з іншими співробітниками колонії під час так званої "прийомки" били одного з потерпілих "ногами, кулаками, спеціальними засобами — гумовими кийками ПР-73 по різних частинах тіла, а саме спині, лопатках, плечах, ногах, литкових м'язах, сідницях, нирках, ребрах, сонячному сплетінні, паху, від яких потерпілий втратив свідомість".
Інший епізод стався за кілька днів з іншим військовополоненим: сторона обвинувачення каже, що Бобилєв разом з іншими співробітниками Калінінської колонії побив потерпілого під час прогулянки у дворі колонії.
"Йому наносили удари заздалегідь підготовленими саморобними засобами, так званими “мавпʼячими кулаками" — це металеві шари, перемотані паракордовою мотузкою — по різних частинах тіла, жбурляли камінням в голову потерпілого, чим спричинили йому сильні фізичні й моральні страждання, приниження його честі та гідності", — заявив Марцин.
Ще один випадок, згаданий в обвинувальному акті, стосувався принижень військовополоненого у приміщенні дисциплінарного ізолятору колонії, якого били "по різних частинах тіла — по ребрах, шиї, голові, руках, а також утримуючи потерпілого над унітазом, завдавали удари ногами по голові потерпілого, тим самим опускаючи її безпосередньо в унітаз".
Після оголошення обвинувального акту головуючий суддя Олег Білоцерківець звернувся із запитанням до Бобилєва про те, чи визнає він провину. Той відповів: "Абсолютно не визнаю": його позиція залишається незмінною на усіх судових засіданнях. Заявив, що наразі не буде давати показання, але готовий зробити це після розгляду інших доказів.
За рішенням суду спершу у справі будуть досліджувати письмові докази, далі — допит потерпілих та свідків, потім — обвинуваченого. Як наголосив суддя, за необхідності також можуть бути розглянути і речові докази.
Що відомо про Максима Бобилєва
Максиму Бобилєву — 23 роки, він був військовослужбовцем 137-го окремого батальйону морської піхоти ВМС України, потрапив у полон у перший день повномасштабного вторгнення Росії в районі селища Чаплинка на Херсонщині. Як заявив у вступній промові прокурор Дмитро Марцин на засіданні 7 жовтня, Бобилєв потрапив у полон з тринадцятьма іншими військовослужбовцями з його ж частини.
"Свідки, які потрапили у полон разом з Бобилєвим, кажуть, що він, будучи водієм БТР, в результаті своєї некомпетентності та безвідповідальності вивів з ладу обидві броньовані машини, які були в розпорядженні їх підрозділу. Через це усі 14 військовослужбовців не змогли відступити й опинилися в оточенні і в подальшому потрапили в полон до окупаційних військ", — розповів Марцин.
За даними прокурора, свідки зазначали, що у перші місяці перебування в полоні, ще до потрапляння до Калінінської колонії, Бобилєв казав, що хотів би залишитися на тимчасово окупованій території Херсонщини, де мешкають його родичі й отримати російський паспорт.
Утім, як повідомляв журналістам під час судового засідання 26 червня сам Бобилєв, він хоче повернутися на військову службу до 35 окремої бригади морської піхоти. За його словами, він служив на контракті з 2021 року, а після того, як потрапив у полон, його доставили до Криму, а потім етапували до Горлівки.
Тоді ж він розповідав, що "на собі відчув", як росіяни ставляться до полонених українців.
"Я не знав, що повертаюся до України. Посадили в автозак і повезли. Вже коли зняли повʼязку з очей, то зрозумів", — розповідав Бобилєв про обмін, в межах якого його повернули в Україну.
Обвинувачення у знущаннях з військовополонених
17 липня 2024 року Україна в межах обміну полонених повернула з Росії 95 військовослужбовців. Один із них, захисник Маріуполя Віктор Лахно "Лелека" повідомив у своїх соцмережах, що під час того ж обміну повернувся військовий, який може бути причетним до побиттів бійців "Азову" у полоні.
Він, мовляв, також брав участь у "прийомках", співпрацював з російською адміністрацією місць утримання полонених. Як заявляв Віктор Лахно, військовий під час перебування в полоні Росії відмовлявся від українського громадянства та виявляв бажання для отримання громадянства РФ.
Лахно повідомив, що коли його повернули додому з полону, він одразу передав інформацію українським спецслужбам. У відповідь Лахну представник ГУР Андрій Юсов запевнив, що спецслужби України стежать за цією історією. Вже за кілька тижнів після звільнення з полону Бобилєва затримали за підозрою в порушенні законів і звичаїв війни — жорстокому поводженні з військовополоненими, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. З того часу він перебуває під вартою. На засіданні 7 жовтня Бобилєву продовжили запобіжний захід до 3 грудня.
За даними "Судового репортера", Бобилєв перебував у колишній Калінінській виправній колонії в окупованому місті Горлівка Донецької області, де також утримували полонених українських військових, силовиків і цивільних. А наглядали за ними учасники так званої "Донецької народної республіки" з українськими паспортами. Протягом 2024-2025 років щонайменше двом десяткам співробітників Калінінської виправної колонії оголосили підозри за різними епізодами знущань із полонених.
Цей матеріал підготовлено в межах проєкту INSTITUTE FOR WAR & PEACE REPORTING "Правосуддя наживо".
