25 вересня в аеропорту Кишинева зустріли колись найвпливовішу людину країни. Без почестей: у кайданках його одразу відправили до кишинівської тюрми. Володимира Плахотнюка, якого в Молдові називають Влад, підозрюють у вчиненні принаймні чотирьох злочинів, серед яких і фінансові махінації, й зловживання владою. Формально не будучи керівником ані уряду, ані парламенту, він роками впливав на роботу багатьох політиків та державних органів, а ворогів позбавляв політичних карʼєр і навіть свободи. Плахотнюк також є одним із підозрюваних у так званій справі мільярда — зникненні у 2014-му з трьох молдовських банків суми, еквівалентній мільярду доларів або 12% молдовського ВВП.
У лютому 2019-го очолювана Владом Плахотнюком Демократична партія програла парламентські вибори. Не визнавши поразки, партія організувала масові протести. Влітку внаслідок втручання західних та російських дипломатів Демпартія погодилась мирно віддати владу, після чого Плахотнюк залишив Молдову. Його вплив на процеси в країні слабшав, нова влада заводила проти нього кримінальні справи, хоча лояльні до ексолігарха люди є в молдовській системі влади досі. 22 липня цього року Плахотнюка заарештували у Греції й Молдова одразу ж почала вимагати його екстрадиції.
Суспільне розповідає більше про колись найвпливовішу людину Молдови й те, як на країну може вплинути його повернення за кілька днів до важливих парламентських виборів.
Владу Плахотнюку 59 років. У 2010 — 2019-х він тричі обирався депутатом парламенту Молдови від Демократичної партії (ДМП), яку очолив 2016-го. У 2010-2013 роках він був першим віцеспікером парламенту, а три роки потому міг очолити уряд, однак його кандидатуру не затвердив президент. Попри участь у політиці, в Молдові Плахотнюк більш відомий як олігарх, який "захопив" державу.
Плахотнюк рідко розповідав, як заробив свої статки. В одному з нечисленних інтерв'ю, яке він у 2014 році дав глянцевому виданню VIP-Magazine, олігарх запевняв, що у 1990-х заробив перші гроші, "збираючи виноград разом із хлопцями, роблячи вино і експортуючи його до Росії". Розмова з журналістами відбулась у ляльковому театрі Кишинева — так Плахотнюк зіронізував над прізвиськом "Ляльковод", яке отримав від місцевих політиків.
Видання OpenDemocracy зазначало, що у 2000-х, коли Молдовою керував комуніст Володимир Воронін, Плахотнюк був близьким до впливового сина президента — Олега. Також він належав до так званих мисливців — кола з п'яти бізнесменів, які поділяли пристрасть Вороніна до полювання.
У біографічній довідці на сайті парламенту за часів, коли Плахотнюк був депутатом, зазначалось, що в минулому він займався різними видами діяльності у галузі маркетингу та реклами, а також тютюновим бізнесом, володів одним із найбільших банків Молдови — Victoriabank та був співвласником румунської нафтопереробної компанії Petrom.
Віцепрезидентом цієї компанії Плахотнюк офіційно був до 2010 року, коли приєднався до Демократичної партії, там він отримав друге місце у виборчому списку й став заступником голови. Вже після парламентських виборів тодішній очільник ДПМ Маріан Лупу підтвердив, що Плахотнюк опосередковано фінансував виборчу кампанію партії.
Демократична партія, яку поступово став контролювати Плахотнюк, ніколи не перемагала на виборах, однак перебувала при владі в Молдові з 2010-го по 2019-й як член парламентської коаліції. Це дозволило її представникам спочатку очолити генеральну прокуратуру та Антикорупційний центр (місцевий аналог НАБУ), а згодом і уряд, повноваження голови якого в Молдові більші за президентські.
Демократи та їхні партнери по парламентській більшості, зокрема ліберали й ліберальні демократи, декларували проєвропейський курс і мали підтримку Європейського Союзу та США, які надавали країні фінансову підтримку. Молдова раніше за Україну отримала безвізовий режим з ЄС, однак ілюзій щодо особливостей молдовської політики європейці не мали.
У 2015 році тодішній голова Ради Європи Турбйорн Ягланд у колонці для The New York Times назвав Молдову captured state — країною, яку "захопили" олігархи. Конкретних прізвищ Ягланд не називав, однак на той час владу в країні фактично контролював Влад Плахотнюк і його партнер по коаліції, лідер ліберальних демократів Влад Філат. Невдовзі Влад лишився один: того ж 2015-го Філата просто в парламенті заарештували правоохоронці. Наступного року його засудили до дев'яти років ув'язнення за звинуваченням в отриманні вигоди зі свого службового становища й пасивній корупції.
Після цього вплив Плахотнюка у Молдові посилився. У 2016 — 2019 роках його все частіше стали називати "тіньовим володарем" країни. Цьому не завадив ані найгучніший в історії країни скандал зі зникненням 1 мільярда доларів із трьох комерційних банків, які отримали державне фінансування, ані масштабні акції протесту, які він спричинив.
Плахотнюк стверджував, що пішовши в політику, він передав управління активами менеджерам компаній. Натомість журналісти-розслідувачі наполягали, що список активів Плахотнюка набагато більший за декларований, а політичний вплив допомагає йому продовжувати заробляти гроші.
Так, у травні 2015-го видання RISE Moldova доводило, що Влад Плахотнюк тісно пов'язаний з мережею бізнес- та медіаактивів вартістю понад 50 мільйонів доларів. Зокрема, його дружина й сестра через мережу офшорних компаній володіли готелями Codru та Nobil у центрі Кишинева, бізнес-центром та іншою елітною нерухомістю, та одразу кількома молдовськими телеканалами. Крім того, Плахотнюк, стверджували журналісти RISE Moldova, володіє чотирма віллами — у Швейцарії, Франції та Румунії, які не задекларував.
Бізнес-інтереси Плахотнюка зачіпали й Україну. У 2019 році журналісти-розслідувачі з'ясували, що пов'язана з Плахотнюком компанія постачала з України брухт на Молдовський металургійний завод, який розташований у Придністров'ї і податків до бюджету Молдови не платить.
Свій вплив на владу Молдови Плахотнюк втратив набагато стрімкіше, ніж здобув його. На чергових парламентських виборах у 2019 році Демократична партія знов не отримала більшості голосів, однак цього разу сформувати коаліцію не змогла. Парламентську більшість утворили проєвропейський правоцентристський блок ACUM та соціалісти, яких підтримувала РФ. ДМП відмовилась визнавати нову коаліцію. Конституційна криза вирішилась швидко — після розмови з послом США Плахотнюк 14 червня залишив країну, а ДМП погодилась передати владу новій коаліції.
Подальшу траєкторію Плахотнюка детально встановити складно. Відомо, що він просив притулку у США — й у 2020-му отримав відмову. 28 серпня 2020-го він вилетів із Маямі до Стамбула. На той момент Молдова вже оголосила втікача у розшук. Невдовзі заяви про міжнародний розшук Плахотнюка прийняв Інтерпол.
За непідтвердженими даними, Плахотнюк перебував у Північному Кіпрі. Його заарештували у Греції 22 липня 2025-го. Невдовзі він заявив, що планує повернутись до Молдови, аби "довести свою невинуватість".
"Плахотнюк — емблематична фігура для Молдови. Це символ корупції та підриву демократії в країні", — каже Суспільному молдовський політолог та історик, колишній постійний представник Молдови при ООН та Раді Європи Олексій Тулбуре. А політолог і наразі депутат молдовського парламенту від провладної партії PAS Оазу Нантой визнає, що олігарх мимоволі посприяв приходу до влади як його політичній силі, так і її очільниці Маї Санду. "Партія виникла на протестній хвилі, яка піднялась у суспільстві в період "захопленої держави" й асоціювалася з Плахотнюком", — каже він.
Чи допоможе арешт Плахотнюка посилити позиції PAS на виборах? Тулбуре припускає, що так. "Зрештою, це [екстрадиція] відбувається за її правління, — каже він. — Але також є питання до якості прокурорів та суддів у Молдові. І були заяви, що в країні немає людей, які здатні його посадити [за ґрати]". На користь свого аргументу Тулбуре також згадує, що більшість поплічників Плахотнюка зараз почуваються в Молдові вільно.
Нантой відповіді на запитання, чи вигідна екстрадиція Плахотнюка PAS, уникає. А побоювання Тулбуре щодо перспектив суду поділяє. "У банківській системі є таке поняття як стрес-тест. А це — стрес-тест для всієї нашої держави. Бо ж очевидно, що в пана Плахотнюка будуть адвокати, що процес триватиме довго. І в результаті ми можемо отримати відповідь на запитання: чи існує правова держава Республіка Молдова?"
Перше судове засідання щодо "справи мільярда" за участі Плахотнюка має відбутись уже сьогодні, 26 вересня.
