Перейти до основного змісту
У Сирії призначили дату перших парламентських виборів після повалення режиму Асада

У Сирії призначили дату перших парламентських виборів після повалення режиму Асада

Сирія, вибори
Громадяни Ірану, які проживають у Сирії, проголосували на президентських виборах на виборчій дільниці в Дамаску, Сирія, 28 червня 2024 року. AP/Omar Sanadiki

Сирія 5 жовтня 2025 року вперше проведе парламентські вибори під керівництвом нової адміністрації, очолюваної ісламістами, після повалення режиму Башара Асада.

Про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що голосування за 210 членів Народної асамблеї мають пройти "в усіх виборчих округах", хоча минулого місяця виборча комісія заявила, що голосування в трьох провінціях буде відкладено через безпекові проблеми.

Третина місць у Народній асамблеї буде призначена президентом Ахмедом аль-Шараа.

"Очікується, що нова асамблея закладе основу для більш широкого демократичного процесу після повалення колишнього президента Башара Асада у грудні минулого року після майже 14 років громадянської війни. Критики кажуть, що чинній системі керування країною не вистачає достатньої участі груп меншин", — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, спершу позачергові парламентські вибори мали відбутися між 15 і 20 вересня. Водночас голосування в провінції Сувейда, де в липні сталися сутички між друзами та сунітськими племенами бедуїнів, а також у провінціях Хасака й Ракка, частина територій яких перебуває під контролем курдських Сирійських демократичних сил, вирішили відкласти.

Друзи — це релігійно-етнічна група, що сформувалася у XI столітті в регіоні сучасних Лівану, Сирії та Ізраїлю. Друзька релігія має спільне коріння з ісламом, але не вважається його частиною. Друзи не мають мечетей, не здійснюють хадж, не моляться п'ять разів на день. Релігія друзів не має складних обрядів та церемоній.

Прийняти друзьку віру неможливо, оскільки вона передається по крові. Релігія друзів не має складних обрядів та церемоній.

У Сирії друзька громда налічує близько 700 тисяч осіб, зосереджених переважно в провінції Сувейда та передмістях Дамаска — Джарамані й Ашрафіят Сахнаї.

Що відомо про повалення режиму Асада в Сирії

Сирійські повстанці зранку 8 грудня 2024 року оголосили про звільнення Дамаска. Президент країни Башар Асад покинув столицю. Reuters, посилаючись на дані сервісу Flightradar24, а також на двох неназваних співрозмовників у Сирії повідомляло, що літак Асада міг зазнати трощі. Однак агентству не вдалося підтвердити, що на борту міг бути Башар Асад.

Прем'єр-міністр Сирії Мухаммад Газі аль-Джалалі заявив, що готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, обраним сирійським народом, та вживати будь-яких заходів щодо передачі влади.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у результаті переговорів з низкою сирійських повстанців Башар Асад вирішив передати владу "мирним шляхом" та покинув країну.

Увечері 8 грудня російські державні ЗМІ повідомили з посиланням на джерела про те, що Асад, який залишив Сирію після взяття повстанцями Дамаска та інших великих міст, прибув до Росії, де отримав притулок — це рішення ухвалене Володимиром Путіним.

10 грудня 2024 року стало відомо, що тимчасовим прем'єр-міністром перехідного уряду Сирії до 1 березня 2025 року призначений Мохаммед аль-Башира, який очолював так званий "уряд порятунку" повстанців. Його вважають близьким соратником лідера "Хайят Тахрір аш-Шам" Абу Мохаммеда аль-Джолані.

Ахмед аль-Шараа (відомий також під ім'ям Абу Мухаммад аль-Джолані) був лідером угрупування ісламізму "Хайят Тахрір аш-Шам", що виступало проти режиму Башара Асада в Сирії. 29 січня 2025 року його оголосили президентом Сирії у перехідний час.

Загострення у Сувейді

На півдні Сирії в середині липня 2025 року загострились сутички між племенами бедуїнів-сунітів і друзькими озброєними угрупованнями, епіцентром яких стала Сувейда, де більшість населення складають друзи.

У районі розгорнули урядові війська. За даними Сирійського центру моніторингу за дотриманням прав людини, під час придушення заворушень урядові війська страчували цивільних друзів. За оцінками моніторингової групи, з неділі внаслідок насильства загинули близько 250 людей.

Загалом з початку року моніторинговий Центр задокументував 70 ізраїльських атак на сирійську територію — 60 повітряних і 10 наземних — з метою знищення або пошкодження близько 102 об'єктів, зокрема складів зброї, військових позицій та транспортних засобів.

Топ дня
Вибір редакції
На початок