Як МОН відстежуватиме працевлаштування випускників вишів. Пояснює експерт

Як МОН відстежуватиме працевлаштування випускників вишів. Пояснює експерт

Ексклюзивно
Як МОН відстежуватиме працевлаштування випускників вишів. Пояснює експерт Unsplash

Міністерство освіти і науки планує запустити електронну систему моніторингу працевлаштування випускників вишів. Генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки Олег Шаров розповів в ефірі Українського радіо, як працюватиме ця система, а експерт ринку праці Сергій Марченко про те, навіщо це потрібно.

"Найперша функція моніторингу працевлаштування — створити інформаційний масив для вступників і здобувачів вищої освіти, що вони могли побачити, де і як працевлаштовуються випускники закладів вищої освіти, які спеціальності, які факультети, які заклади вищої освіти дають найбільш перспективну освіту для подальшого працевлаштування", — зазначив експерт.

Шаров зауважив, що ця електронна система потрібна для того, щоб надати випускникам та здобувачам освіти об'єктивну інформацію для того, щоб вони могли оцінювати заклади вищої освіти на підставі об'єктивної та перевіреної інформації.

"Насправді інформація про працевлаштування має три рівні. Рівень перший — чи взагалі працевлаштовуються випускники певного закладу вищої освіти і платять податки. Другий рівень — чи працевлаштовуються вони на роботи, які вимагають загалом вищої освіти. Третій рівень — чи за фахом чи, можливо, за спорідненим фахом стосовно здобутої освіти працюють випускники закладів вищої освіти. І інформація по кожному з рівнів має свою цінність", — сказав він.

Шаров також наголосив, що за багатьма спеціальностями та професіями визначати, чи працює людина виключно за фахом, дійсно великого сенсу на сьогоднішньому ринку немає.

"Я не думаю, що є найменший сенс перевіряти, чи випускники факультету журналістики, які здобували освіту за державним замовленням, працюють саме за фахом. Тому що вони працюють за масою професій, які насправді відносять до фаху, але з ним напряму не ідентифікуються. Це стосується дуже багатьох професій. Але є низка професій, де чітко важливо визначити, чи людина працює за фахом, зокрема це стосується вчителів, лікарів тощо", — пояснив він.

На його думку, насамперед важливо дослідити, чи працює людина взагалі і чи працює вона на роботі, яка вимагає вищої освіти.

"Але при цьому потрібно буде врахувати низку обставин, починаючи із самозайнятості, доведеться обов’язково враховувати фізичних осіб-підприємців. Крім того, є особливі випадки, коли людина укладає контракт зі Збройними силами чи коли людина йде у соціальну відпустку. І система моніторингу працевлаштування на статистичному рівні повинна враховувати ці особливості, а також інші", - додав експерт.

Шаров також розповів, що робота цієї системи моніторингу працевлаштування не буде вимагати ніяких додаткових довідок від випускників закладів вищої освіти і від самих закладів вищої освіти.

"Якщо хтось з посиланням на цю систему буде вимагати такої довідки, це означатиме, що людина відверто бреше, бо в технологічному циклі цього дослідження жодної довідки від людей та закладів освіти не передбачається", — сказав він.

На думку провідного експерта ринку праці Сергія Марченка, наразі проведення моніторингу не є доцільним.

"Система моніторингу працевлаштування випускників входить у стратегію розвитку освіти і науки, яку нещодавно презентувало Міністерство. У цій стратегії є такі цікаві пункти, як моніторинг та пункт про залучення Україною позики у розмірі 200 мільйонів доларів США. І у мене виникає питання, чи дійсно цей моніторинг — це така нагальна проблема, щоб заплатити за нього зараз, а можливий зиск отримати пізніше. На мою думку, це не є такою серйозною проблемою, яку треба так прискіпливо досліджувати. Крім того, Міністерство освіти і науки для цього проєкту залучає не тільки свої кадри, а це спільний проєкт з Пенсійним фондом і Фондом соціального захисту. Тобто у ньому бере участь купа людей та ресурсів. З моєї точки зору, якщо у Міністерства є задача розподілити бюджетні місця, то це можна зробити просто аналізувавши інформацію, яка надходить з вишів України. Там люди на місцях досить непогано знають проблематику. І є питання, чи є взагалі функцією Міністерства освіти і науки слідкувати за тим, куди підуть працювати після отримання освіти випускники. Мені здається, це не та функція, яку має виконувати Міністерство, оскільки в освіті вистачає проблем", — пояснив експерт.

Марченко прокоментував, чи потрібно буде визначити виші, які достатньо добре готують випускників.

"Можливо, у цьому є сенс. Але я не впевнений, що є сенс витрати так багато ресурсів для цього. Бо у вищої освіти багато проблем, зокрема відірваність від практики. У вишів дуже слабка матеріально-технічна база і, можливо, Міністерству варто було б направити частину коштів на покращення матеріально-технічної бази. Звичайно, сама по собі ця інформація цікава. Адже чим більше інформації для аналізу, тим краще", — сказав він.

Він додав, що наразі ряд роботодавців готові брати на роботу без досвіду, але вони не готові багато платити за це.

"Тобто вони пропонують досить невисокі заробітні плати, але є можливість набратися досвіду. Тому це непогана стратегія для випускників: спочатку якийсь короткий час попрацювати за невисоку плату для набуття досвіду, а потім, отримавши досвід, можна розраховувати на зарплатне кар'єрне зростання", — пояснив експерт.

Що відомо

  • Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет розповів, що у 2021 році МОН планує запустити електронну систему моніторингу працевлаштування випускників закладів вищої освіти.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди