Де межа між приватністю та відкритістю даних. Пояснює експерт

Де межа між приватністю та відкритістю даних. Пояснює експерт

Ексклюзивно
Де межа між приватністю та відкритістю даних. Пояснює експерт Ілюстративне фото: pixabay

Кожного року у березні відзначають Міжнародний день відкритих даних, ідею якого підтримали міжнародні та міждержавні структури. Його мета — інформування суспільства, що варто передавати у відкритий доступ важливі дані. Голова ГО "Електронна республіка" Євген Поремчук розповів, як змінилась в Україні ситуація у сфері відкритих даних впродовж останніх років.

Навіщо потрібні відкриті дані

За словами Поремчука в ефірі Українського радіо, будь-яка IT-технологія має три стадії впровадження.

"Перша стадія — "сто років без цього жили й ще стільки ж проживемо. Друга стадія — "в цьому щось є". Третя стадія — "Господи, як ми без цього жили". Те саме стосується і відкритих даних, діджиталізації. Кожна бабуся чи дідусь зараз можуть зайти й перевірити свої банківські рахунки, отримати пенсію онлайн, розплатитися карткою, навіть без знання свого пін-коду, який вони завжди забували", — пояснив експерт.

За його словами, дані — це нова нафта ХХІ століття, це предмет бартеру підприємців та валюта дипломатів.

"Для України це заслужене свято, бо за останні роки наша країна показує найвищі результати відкриття державної інформації. У грудні минулого року європейський портал відкритих даних опублікував звіт щодо рівня розвитку відкритих даних, куди ввійшла Україна як держава, що швидко розвивається у цьому напрямку. Це відбувається разом з Італією, Нідерландами, Німеччиною, Фінляндією і Швецією. Україна посіла там 17 місце і продемонструвала високий рівень зрілості відкритих даних і доступу до них громадянами країни. У нас цей рівень зрілості 84%, хоча середній рівень зрілості по старій Європі — 78%", — розповів він.

Як побороти страх щодо відкриття даних

За словами експерта, треба розмежувати відкриті, грифовані й персональні дані.

"Насправді культура по правильній роботі з персональними даними в Україні тільки зароджується. Зараз ми ходимо і залишаємо у магазинах свої контактні дані, сподіваючись на якісь відсотки знижки, бонуси й тому подібне, а потім страждаємо, що нас засипають повідомленнями й рекламою. Магазини й ритейлори обмінюються цими даними, є цілий чорний ринок таких баз. Коштує це все відносно недорого, але це все наша інформація. Все це не лише спам і дискомфорт, це ще й економічні злочини зав’язуються на наших номерах, банківських рахунках, іменах, паспортних даних, які ми всюди залишаємо", — пояснив радник міністра.

Поремчук розповів, що зараз українці можуть забезпечити себе від економічних злочинів та шахрайства, скориставшись сервісами YouControl, OpenDataBot, LigaControlAgent. Завдяки їм можна безкоштовно підписатися й отримувати інформацію по своїм контрагентам, автоматизувати свою діяльність, підвищити бізнес-процеси.

Нині Мінцифра відкриває Центри цифрової грамотності по всій Україні, зокрема цією ініціативою займається Дія.Бізнес. Відкривають їх у 25 обласних центрах, де й будуть проходити курси цифрової грамотності для всіх.

Читайте також: Уряд вирішив відкрити доступ до державних даних

Де межа між приватними й відкритими даними

Поремчук пояснив, що персональні дані — це ті, які зі 100% вірогідністю можуть сказати, що це та людина, яка нею і являється.

"Це не може бути просто номер телефону, я говорю про паспортні дані, індивідуальний податковий номер, набір: прізвище, ім’я, по батькові та адреса, медичні дані. Медичні дані мають бути засекреченими, адже можуть бути використаними у злочинних цілях. Якщо хтось дізнається про твої хронічні хвороби чи алергії, то буде біда", — стверджує експерт.

Чи мають цінність відкриті дані

Ради міністра заявив, що відкриті дані мають цінність, оскільки на них вже витратили гроші й час.

"У будь-якої інформації є кілька характеристик: перша — це її цінність, друга — її актуальність, третя — цілісність. Тому, коли кажуть, що немає цінності, то можна подивитися на YouControl, компанію, яка займається збором, обробкою, збагаченням відкритих даних. Подивіться на їхню звітність і побачити, що вона знаходиться в плюсах, тобто у них є тисячі клієнтів, які користуються їхньою інформацією. Тобто все ж таки це має цінність для людей", — сказав він.

За його словами, організація TAPAS проводила дослідження об’єму ринку відкритих даних в Україні, яке показало, що він скоро дійде до мільярда доларів.

Як навчитися цифровій гігієні

Поремчук порадив починати день зі склянки води, а не "чергового новинного сайту, який нічого хорошого вам не розповість", а також вимкнути сповіщення з пошти та інших месенджерів.

"Я дивлюся на людей, які навчилися цифровій гігієні, як на напівбогів. Бо я сам захлинаюся у всіх цих месенджерах, повідомленнях. Цифрова гігієна залежить від того, яку інформацію ти споживаєш. У мене практично все вимкнено, крім дзвінків на телефон і Telegram. І не реєструйтесь повсюди, де тільки є можливість. У житті треба багато спробувати, але не все абсолютно, особливо у соціальних мережах", — вважає він.

Поремчук підкреслив, що не слід публікувати свою делікатну інформацію і розповідати усім, хто зателефонує чи напише, фінансову інформацію, адже, наприклад, старші люди страждають від шахраїв, які випитують їхні паролі.

Що відомо

  • Кабінет міністрів схвалив концепцію розвитку цифрових компетентностей в Україні до 2025 року.
  • У квітні 2021 року Мінцифри презентує нову функцію у "Дії" для передачі копій документів QR-кодом та до кінця року запустить сервіс онлайн-прописки.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди