У четвер, 21 серпня, Верховна Рада прийняла в цілому новий закон № 13107-д "Про професійну освіту". Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці.
Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 285 депутатів.
Авторка законопроєкту, голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої у комітеті ВР з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль зазначила, що цей закон — "про справедливість, свободу для закладів, про можливість для кожного".
За її словами, у законі передбачені:
- Автономія закладів;
- Швидке ліцензування, яке не гальмує розвиток;
- Фінансування закладів освіти за результатами;
- Освітні програми, орієнтовані на ринок праці: коротко, гнучко, для різних цільових аудиторій;
- Оцінювання результатів навчання через незалежні кваліфікаційні центри;
- Наглядові ради.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що закон відкриває доступ до понад 350 млн євро підтримки від Євросоюзу.
"Це важливий крок на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до понад 350 млн євро підтримки від ЄС", — написала вона.
За словами прем'єрки, закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах, що дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці.
"Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів. Дякую всім, хто працював над цим законом. Це зміни заради молоді, економіки та відновлення країни", — додала Свириденко.
Міністр освіти й науки України Оксен Лісовий під час освітньої конференції заявив, що йдеться про "фундаментальні зміни в профтехосвіті".
"Для нас дуже важливо, щоб діти усвідомлювали, що вони можуть піти шляхом вибору робітничої професії. Піти до успіху. Що вони можуть побудувати кар'єру, починаючи з профтеху", — сказав він.
За словами міністра, один з великих "блоків" ухваленого парламентарями закону, — для дуальної освіти (йдеться про спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується у закладі освіти з педагогом, а практичне навчання — проходить на виробництві).
Ще один блок, присвячений "змінам управління закладами профтехосвіти — через перезавантаження інструменту наглядових рад".
"Наше завдання — внормувати, дати важелі впливу наглядовій раді на прийняття рішень керівництвом закладів профтехосвіти (аж до рекомендацій щодо призначення чи звільнення директорів закладів)", — пояснив міністр.
Лісовий також наголосив на важливості того, щоб бізнес також інвестував у заклади професійної освіти.
"А він це буде робити, якщо він буде розуміти, що заклад професійної освіти готує фахівця саме для нього. І готує настільки якісно, наскільки це потрібно бізнесу", — розповів урядовець.
Крім того, за законом, заклади професійної освіти перетворюються в комунальні неприбуткові товариства, що полегшить управління фінансами, спростить адміністрування закладів і дасть їм більше автономії, свободи.
"У взаємодії з бізнесом це повинно призвести до того, що найефективніші заклади професійної освіти будуть заробляти набагато більші кошти, які студент закладу професійної освіти заробляє, наприклад, у процесі виробничої практики на підприємстві (залишаючись студентом)", — пояснив міністр.
