“Міністр Незалежності”: як дипломати згадують першого очільника МЗС Анатолія Зленка

“Міністр Незалежності”: як дипломати згадують першого очільника МЗС Анатолія Зленка

“Міністр Незалежності”: як дипломати згадують першого очільника МЗС Анатолія Зленка УНІАН

1 березня на 83 році життя помер перший очільник Міністерства закордонних справ України часів незалежності Анатолій Зленко. Його призначили в день проголошення Акту незалежності, він очолював МЗС України у 1990-1994 роках та з 2000 по 2003 рік, був також представником України при ООН. Суспільне зібрало спогади його колег-дипломатів про те, яким був Зленко та що він зробив для України та її дипломатії.

Олександр Щерба Посол України в Австрії: Мені Анатолій Максимович запам’ятався насамперед як людина, яка цінувала інших людей. В системі, населеній людьми-функціями, він бачив в інших індивідуальність. Він був у постійному пошуку таланту, розуму, оригінальності. У його відношенні до тих, в кому він бачив розум, проглядалося щось батьківське. Більшість наших міністрів – солісти. Зленко був скоріше диригент. І тому, що мав команду, і тому, що вмів цій команді довіряти. Він генерував та акумулював добро. При всій своїй вимогливості, при всій нервовості роботи, він незмінно добре ставився до людей. Мені здається, це відчували навіть ті, хто з ним ніколи не перетиналися. Добро це теж талант, і у нього цей талант був.

Володимир Єльченко, посол України в США (2019-2021): Крім високої фахової підготовки, досвіду, культури, знання історії, Анатолія Максимовича відрізняло те, що він був дуже чуйною людиною. Він завжди дбав і про підлеглих, і про молодших дипломатів. Якщо говорити про професійні здобутки, то, звичайно, треба пам'ятати, що він став першим міністром незалежної України, сучасної незалежної України. Йому доводилося переконувати ті країни, які не розуміли тане сподівались на те, що Україна дуже швидко стане незалежною державою. Наприклад, саме при Зленкові була підписана перша сучасна міжнародна двостороння угода з Угорщиною. Тоді не йшлося про встановлення дипломатичних стосунків, оскільки Україна ще залишалася частиною колишнього Радянського Союзу, але фактично це були повноцінні міждержавні стосунки з нашим сусідом. Він здійснив колосальний внесок у справу ядерного роззброєння України, як би зараз не критикували цей крок і наступне підписання так званого Будапештського меморандуму. Це був дуже складний та навіть емоційний момент в історії нашої держави. Він, як міністр закордонних справ, зробив усе, щоб Україна від цього тільки виграла.

Данило Лубківський, заступник міністра закордонних справ України (2014 рік): Анатолій Зленко був міністром, який став будівничим нової національної української дипломатії, сучасної. Головна його роль полягала в тому, що він провів і сформував з уламка радянської системи нову українську дипломатію. Фактично кожне покоління, яке працювали з Анатолієм Максимовичем, має особливі спогади про нього. Анатолій Зленко був цікавий тим, що він міг створити оцю виняткову хімію пошуку обдарованих людей. Він любив оточувати себе людьми з талантом, з видатним розумом. І тому, напевно, настільки ця втрата відчувається сьогодні боляче, через те, що в кожного з українських дипломатів є до нього свій особистий сентимент.

Багато речей сьогодні ми сприймаємо як належне, але в 1991 році Україні належало бути визнаною міжнародним співтовариством. Роль міністр закордонних справ була на той час винятково важливою для цього процесу. Другий важливий етап – Зленко був причетний до встановлення доброзичливих відносин із сусідами. І безперечно, є фактом, що у нас був тривалий період, коли ми могли стримувати російську агресію, яка на той час була прихованою, але не менш грізною. Це теж заслуга часів цього становлення і вона належить також і Зленку.

Олег Шамшур, посол України в США (2005-2010), посол України у Франції (2014-2020): Зірковим часом Анатолія Зленка став період формування дипломатії незалежної України: прикладом своєї відданості державницькій справі він зміг відмобілізувати невеликий склад міністерства на вирішення завдань, які докорінно відрізнялися від того, чим МЗС займалося в попередній, «совковий» період. Значною мірою завдяки зусиллям міністра та його дипломатичної команди Україна вистояла і утвердилась на міжнародній арені як суверенна країна, що обрала шлях європейської та євроатлантичної інтеграції. Для мене особисто Анатолій Зленко назавжди залишиться уособленням того, яким має бути класичний дипломат – коректним за стилем та поведінкою, інтелектуально розвиненим та компетентним. Запам’яталась його фраза: «Завжди тримайте спину прямо, посміхайтесь і не зупиняйтесь перед труднощами».

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди