Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подій

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подій

Ексклюзивно
Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подій Суспільне Харків

1 березня — сьома річниця захоплення Харківської облдержадміністрації й початок так званої російської весни у Харкові. Мітинг на площі Свободи 1 березня 2014 року переріс у побиття євромайданівців та підняття російського прапора над облдержадміністрацією. Того ж дня над будівлею ОДА знову замайорів український прапор, а ще один державний стяг врятували під час другого штурму у квітні.

1 березня

Сім років тому Максим Поляков вчився в університеті Каразіна й приходив на Євромайдан. 1 березня він був на площі Свободи з дев'ятої ранку. Євромайданівці перебували у будівлі облдержадміністрації, люди з георгіївськими стрічками збиралися на площі Свободи.

"За моїми розрахунками, близько 100-150 учасників Євромайдану перебували в облдержадміністрації та біля її центрального входу. На площі було 5-10 тисяч людей. Вони, як мені здається, після певної команди почали рух на нас. Одразу було зрозуміло, що їх наміри недоброзичливі", — розповідає Максим.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійСуспільне Харків

Наступ був швидким і розпочався невдовзі після виступів тодішніх перших облич міста й області — Геннадія Кернеса та Михайла Добкіна. У євромайданівців полетіли пляшки, палки та каміння.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подій

"До такого ніхто не був готовий. У деяких учасників Євромайдану були щити і засоби особистого захисту. Було дуже мало часу, рахунок ішов на хвилини. Я взяв один щит, який тут був. З усіх боків нас почали обступати противники Євромайдану. Не знаю, ким були наші опоненти — сепаратистами чи привезеними гастролерами з Росії. Ми, що перебували біля ОДА, притискалися ближче один до одного, ніби відступали. Кільце стискалося. Пластикові бар’єри дуже швидко зім’яли, потім почалася бійка", — згадує Поляков.

Поліція, за словами Максима, не намагалася припинити заворушення. Хлопця захопили у будівлі ОДА і побили. Він отримав струс мозку, забої та садна.

"Закидали світлошумові гранати, газ якийсь був, неможливо було дихати. Потім вся ця маса людей обступила обладміністрацію, і почався штурм в його деструктивному прояві. Спочатку був кордон поліції, якийсь черговий загін, але вони дуже швидко відійшли у сторону. Вирішили не встрявати", — згадує Максим.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійLeonid Logvynenko

"Пам’ятаю, як я опинився один. На мене біжить натовп, людей 25... Особливо дати відсіч я не міг. Потрапив у полон, мене вивели надвір і почали бити. Мені добре запам’яталося, що будь-хто з тих, хто штурмував, підбігав і безкарно бив зі спини. Мене тримали за руки, за ноги, намагалися повалити на землю, вдарити по нирках чи в голову", — додає він.

Максима вивели із захопленої будівлі поліцейські. Того ж дня побитого євромайданівця відвезли до райвідділку, де опитали й відпустили. Наступного дня Поляков поїхав до лікарні.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійglavnoe.ua

"Я як звичайна людина, громадянин своєї країни, був за це ж і побитий, тоді і зрозумів, що до чого, яка розстановка сил", — говорить Максим.

Події 1 березня 2014 року остаточно допомогли Полякову визначився, на чиїй він стороні. Перший рік після захоплення ОДА Максим як волонтер допомагав євромайданівцям та постраждалим під час штурму, з початком війни на сході — військовим. Зараз Максим Поляков живе у Німеччині, де керує тенісною школою, волонтерством у Харкові продовжує займатися його мама Марина.

"Коли Євромайдан був у будівлі, нічого пошкоджено не було, все працювало, як і до цього. Коли там з’явився зародок "руського міра", коли ці маргінальні сили захопили будівлю, вони завдали збитки місту і тим, хто платить податки", — каже Максим Поляков.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійmediaport.ua

Побитий на Майдані Сергій Жадан

Російський прапор, встановлений громадянином РФ на будівлі адміністрації, того ж дня зняли.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійСуспільне Харків

У січні 2018 року арештованого у 2014 році учасника подій 1 березня Ігната Кромського (відомого як "Топаз") засудили до 8 років позбавлення волі. Він вийшов за "законом Савченко" у вересні 2018 року

"На будівлі обласної державної адміністрації може бути тільки прапор України. Ніяких прапорів інших держав на державній будівлі бути не може. Тому буде тільки прапор України. Російський прапор вже знято", — сказав того дня заступник голови Харківської ОДА і керівник апарату Василь Хома. Віднедавна він очолює Сумську облдержадміністрацію.

7-8 квітня

Навесні 2014 року харків’янин Ігор Холод працював у карному розшуку, зараз — в Управлінні патрульної поліції Харківської області. 7 квітня 2014 року, коли будівлю ОДА проросійські налаштовані люди захопили ще раз, він виніс з обладміністрації український прапор. Щоб сепаратисти не спалили стяг, ховав його на собі.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійСуспільне Харків

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійVsevolod Kozhemyako

Мала зала обласної адміністрації після захоплення і звільнення від проросійських сил. 8 квітня 2014

"На той момент у будівлі ОДА не було проукраїнських сил, стояли лише курсанти, вони не давали проросійськи налаштованому населенню зайти всередину. Їм це не сподобалося, почали вибивати вікна. А потім хтось підпалив — кинув пляшку запалювальної суміші у крило будівлі, почало горіти. Це їх надихнуло. І від того, що горіло, запах гару почав швидко поширюватися", — згадує Ігор Холод.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійVsevolod Kozhemyako

"Пожежники хотіли проїхати, їх не пускали проросійськи налаштовані громадяни, а того напору води, який був у будівлі, не вистачало, щоб загасити цю пожежу. Дійсно, будівля горіла хвилин 20 точно. Пожежники крутилися, але була чітка команда не пускати. Вони були готові, щоб спалити будинок вщент", — розповідає Холод.

На момент штурму Ігор був на службі, але у цивільному, разом з протестувальниками увійшов до обладміністрації та спостерігав.

"Почали виламувати двері, там вже мало які двері закривалися. Почали забирати що ще цінне було. Але на той момент мало чого цінного там залишалося. Працівники з собою ноутбуки забирали. Після 1 березня тут вже особливо нічого не було", — говорить Ігор.

Прапор України з кабінету голови адміністрації хотіли знищити.

"Я побачив, як молода людина несе прапор з губернаторського кабінету. Я сказав: "Дай, так старші сказали". Він його віддав, а я пішов нагору, намагався зняти стяг з древця, на який натягнутий прапор. Я розумів, що з прапором було вийти без варіантів. Було вже диму багато. Став біля вікна, відкрив його. Якийсь молодчик пробігав, кажу: "Допоможи зняти". Він: "Давай спалимо". Я: "Та допоможи зняти, потім розберемося". Він допоміг зняти, і ми розійшлися. Я прапор намотав біля себе і так вийшов", — каже Холод.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійСуспільне Харків

Спочатку прапор був у Ігоря вдома. Коли поїхав служити на схід, брав його з собою, але майже нікому про стяг не розповідав. З 2016 року врятований від знищення прапор висить у будівлі Харківської ОДА. Його показують іноземним делегаціям та дипломатам.

Ще один прапор на дах Харківської обладміністрації після квітневого штурму повернули працівники СБУ, згадує радник голови Харківської облдержадміністрації Сергій Стороженко.

"Їх звати Олександр Євгенович Скакун та Андрій Володимирович Саленков. Це був складний день: метушня, штурм будівлі, пожежа, розбиті вікна та двері. Люди, які розкидали недопалки, залишки їжі, справляли нужду в кабінетах, зривали панелі, ломали усе, що бачили. Потім зайшов "Ягуар", всіх поклав "в асфальт" на подвір’ї, але над ОДА вже був український прапор", — розповів Стороженко.

Сьома річниця штурму Харківської облдержадміністрації: спогади учасників подійVsevolod Kozhemyako

Олександр Скакун та Андрій Саленков у 2014 працювали у СБУ. З 2017 року Скакун працює заступником голови облдержадміністрації

У листопаді 2018 року в обладміністрації встановили меморіальну дошку на честь вінницького "Ягуару" з написом: "Патріотам, що захистили у 2014 році місто та область від російських загарбників та сепаратистів".

Після березневого захоплення Харківської ОДА силовики встановили з десяток учасників заворушень, після звільнення ОДА у квітні — понад 60.

Деякі з них уникнули покарання — втекли та були оголошені у розшук, деякі відбулися умовними термінами. Тим, кому суд призначив реальне позбавлення волі (за ч. 1 ст. 294 — масові заворушення — від п'яти до восьми років тюрми), термін ув'язнення зменшили удвічі за законом Савченко, за яким один день перебування під вартою рахувався як два дні позбавлення волі.

"За ходом справ я стежив, виступав у суді. Я вважаю, якщо людина завдала шкоду майну міста, якщо заподіяла шкоду здоров'ю людей, то треба за це відповідати. До таких легких вироків я ставлюся зі зневагою і нерозумінням", — говорить Максим Поляков.

Читайте також

Невідомі фото, ворожий план і перемовини сепаратистів — вийшла книга "Миттєвості харківської весни"

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди