Президент Лівану Жозеф Аун на зустрічі з високопоставленим іранським чиновником наголосив, що жодна сила в країні не має права зберігати озброєння чи спиратися на іноземну допомогу. Це сталося після схвалення урядом плану США щодо роззброєння угруповання "Хезболла".
Про це повідомляє Reuters.
Ларіджані відповів, що Тегеран поважає суверенітет Лівану та підтримує "рішення, ухвалених у консультації з опором", маючи на увазі угрупування "Хезболла", яке з 1982 року перетворилося на силу, краще озброєну, ніж ліванська армія, і неодноразово воювало з Ізраїлем.
Іранський чиновник також розкритикував США, заявивши, що саме Вашингтон вніс план роззброєння "Хезболли" через Тома Баррака, спецпосланця президента Дональда Трампа. План передбачає детальні кроки щодо позбавлення угруповання зброї.
"Хезболла" відмовляється роззброюватися, попри значні втрати у війні з Ізраїлем минулого року, коли внаслідок авіаударів було знищено більшість її керівництва. Конфлікт розпочався в жовтні 2023-го, коли бойовики обстріляли ізраїльські позиції на кордоні, підтримавши палестинський рух ХАМАС на початку війни у Секторі Гази.
Що відомо про перемир'я між Ізраїлем та Ліваном
1 жовтня 2024 року Армія оборони Ізраїлю розпочала наземну операцію "Стріли півночі" на півдні Лівану. Там пройшли рейди проти обʼєктів та інфраструктури угруповання "Хезболла". Згодом Ізраїль неодноразово заявляв про обстріл ліванської столиці Бейрут. Тоді почалися активні обстріли з обох сторін.
26 листопада 2024 року ізраїльський Кабінет міністрів безпеки проголосував за угоду про припинення вогню в Лівані. Вона має на меті досягти 60-денного припинення бойових дій із "Хезболлою", що може стати основою для довготривалого перемир'я. Цю угоду потім продовжували.
