Про останні роки життя Лесі Українки в Сурамі, кохання до Нестора Гамбарашвілі та пам’ятні місця літераторки в Грузії в ефірі Українського радіо розповідає голова громадської організації Будинок грузинсько-української преси та книги Валентина Марджанішвілі.
Валентина Марджанішвілі - українка, що давно мешкає у Грузії. Вільно говорить українською, веде активну громадську діяльність, співпрацює з посольством України у Грузії, створила фільм, присвячений перебуванню Лесі Українки у Грузії та останнім рокам і дням життя поетеси у грузинському Сурамі.
Леся Українка і Грузія
Валентина Марджанішвілі розповідає, чому Леся Українка обрала саме Грузію.
"Великою підказкою до відповіді на це питання є знайомство Лесі з Нестором Гамбарашвілі – грузином, який був на той час студентом Київського університету. Вони познайомилися в Києві, де Леся навчала його французькій мові, а він знайомив її з історією та культурою грузинського народу. Леся Українка була дуже захоплена ним і в неї виникло велике бажання відвідати цю країну. Коли 1903 року випала така нагода разом з майбутнім академіком Агатангелом Кримським приїхати до Грузії, вона це залюбки зробила. Останні десять років свого життя вона періодично відвідувала Грузію з тих чи інших приводів, зокрема і через свою хворобу. Саме в Грузії Леся Українка створила дуже багато творів. Щодо стосунків Лесі з Нестором Гамбарашвілі, то очевидно, що літераторка була в нього закохана, проте кохання було нерозділене".
Поетеса в наші дні
На запитання, якою була б Леся Українка в наші дні дослідниця зазначає:
"Не треба уявляти, якою б вона була зараз, потрібно уявляти ту ситуацію і той час. Потрібно зрозуміти, чому вона діяла саме так. Ми маємо торкатися періоду тієї епохи, тому що лише так ми можемо зрозуміти глибину її особистості. Інакше, відштовхуючись від свого досвіду та своїх реалій, ми дійсно спотворюємо ту особистість, яка творила саме в той час, відмінний від нашого часу. Зі своїми викликами, зі своїми умовами і умовностями. Саме тоді можна зрозуміти цю особистість і цю епоху. Українська мова на той час була забороненою і приниженою. Але ці люди зважувалися писати, творити, не розраховуючи на популярність. Тому це величезна самопожертва успішності в нашому розумінні, коли ми занадто орієнтовані на матеріальні цінності, а вони не є вічними. Кожен, хто думав не про матеріальне, він лишається в пам’яті людства і він дарує нам справжнє", - розповіла дослідниця.
Пам'ятники Українці
За словами Марджанішвілі, що першим пам'ятником, який встановили українській поетесі за межами України був меморіал у Грузії.
"Сурамі – це останній пункт перебування Лесі Українки, її кінцева земна точка. Щодо пам’ятників, то тут треба віддати належне грузинському народу. 1952 року вперше за межами України було встановлено пам’ятник Лесі Українці саме в Сурамі. Щодо музею, то в нас була з ним трішки трагічна історія. Той музей, який було започатковано з ініціативи грузинських видатних осіб 1952 року було зруйновано два роки тому, тому що він став аварійним. Наприкінці минулого року грузинська держава почала будувати нове приміщення для цього музею", - зазначила вона.
Марджанішвілі відзначила, що музей може відкритися вже 2021 року.
"Крім того, 1952 року народилося неймовірне свято з ініціативи грузинської інтелігенції, яке носить ім’я Лесі. Щоосені на ньому збираються тисячі людей. В Грузії є дуже багато місць пам’яті, буквально в кожному пункті, де бувала Леся. Грузія замережена Лесиним світом", - розповіла дослідниця.
Що відомо
- З нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки у Києві презентували повне нецензуроване 14-томне видання її творів.
- 25 лютого в Україні відзначають 150 років від дня народження легендарної поетеси та письменниці Лесі Українки.
- Українська студія Animagrad (FILM.UA Group) представила новий тизер-трейлер повнометражного анімаційного фільму "Мавка. Лісова пісня". Прем’єра відео приурочена до 150-річного ювілею всесвітньо відомої письменниці Лесі Українки, який країна відзначає у 2021 році.
- Укрпошта випустила ексклюзивні конверт та марку до 150-річчя Лесі Українки.
- З нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки Державний архів Вінницької області підготував онлайн-виставку рідкісних документів про життя родини Косачів на Поділлі.
