Цьогоріч в Україні планують зареєструвати десять географічних зазначень: серед них і карпатський мед. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Олександр Романишин. Це означає, що продукцію потрібно вирощувати у певному кліматичному середовищі, зберігати традиційну рецептуру.
У чому унікальність солодкого бренду Суспільному Карпати розповіли прикарпатські бджолярі.
На висоті 1000 метрів над рівнем моря знаходяться вулики пасічника Василя Мануляка. Тут 11 бджолосімей. По сусідству - гора Говерла та Петрос. До речі, бджоли теж впадають у сплячку. На Теплого Олекси - 30 березня - вони мали б прокинутися, казали предки, а от перший карпатський мед пасічник збере аж наприкінці травня.
"Взяти різноманіття трав у високогір’ї, екологію, чистоту. То я вважаю, що кращого варіанту немає. Назви "дикий мед" як такої нема, але те, що мед береться з диких трав, - це так", - розповідає про унікальність карпатського меду заступник голови Спілки пасічників Прикарпаття Василь Мануляк.
Карпатський мед цьогоріч має отримати географічне зазначення. Солодкий продукт стане брендом, який виготовляють у гірській місцевості у Закарпатській, Чернівецькій, Львівській і, звичайно, Івано-Франківській областях. До речі, такий мед важче добути, наприклад, ніж соняшниковий, а ще він багатший вітамінами.
"Наш місцевий мед - падевий - він має найбільшу бактерицидну властивість. Його найбільше запитують", - каже Василь Мануляк.
До речі, карпатський мед цінували здавна.
"Ще до 40-х років були заготівельники, то вони на 5 злотих більше давали, ніж за рівнинний, - продовжує розповідь голова Спілки пасічників Прикарпаття Іван Юсько. Високо цінують наш мед і в Німеччині, але я не прихильник експортувати за кордон. Хай краще наші люди їдять і будуть здорові".
Збирати мед у горах трудомістка справа, тому тут важлива командна гра пасічника та його трудівниці - карпатської бджоли або "карпатки" ще кажуть.
"Бджола облітає великі території, щоб забезпечити себе кормами і нас так само, - ділиться Василь Мануляк. - Оті бджоли лише прокидаються, а наша - вже в полі, вони привикли до суворих умов. Це унікальність нашої бджоли "карпатки".
Під брендом карпатського меду часом продають інший. За смаковими властивостями відрізнити важко, тому при купівлі краще питати про сертифікат – радять бджолярі.
"Є хвойний падевий мед, є вересковий, з малини, з Іван-чаю, але все одно йому притаманна кислинка. Гірський мед цінніший ще й тому, що на 70 % менше добувають, ніж рівнинний", - підказує голова Спілки пасічників Прикарпаття Іван Юсько.
І, звичайно, найкраще за карпатським медом їхати у гори, там він найбільше смакує.
До речі, в Україні перші географічні зазначення отримали мелітопольська черешня, а ще овеча та коров’яча бриндзи. Наприклад, справжня бриндза вважається та, яку виготовляють у гірських регіонах Західної України за дотримання старовинного рецепту. Таке брендування допоможе зберегти традиційну рецептуру та популяризувати смачний бренд.
Повне відео
