Один із сотні: речі Сергія Бондарчука стали експозицією музею на Хмельниччині

Один із сотні: речі Сергія Бондарчука стали експозицією музею на Хмельниччині

Один із сотні: речі Сергія Бондарчука стали експозицією музею на Хмельниччині Фото: Суспільне.

Каска, ліхтарик та сумка, з якою їздив на Майдан до Києва. Ці речі Сергія Бондарчука зберігаються у музеї Захисника України в Старокостянтинові. Чоловік загинув у лютому 2014 року під час розстрілів на вулиці Інститутській у Києві.

Про загиблого Героя Небесної Сотні розповідає дружина Тетяна Бондарчук. Жінка також була на столичному Майдані. Нині продовжує займатись волонтерською діяльністю та допомагає українським військовим на Сході. В пам'ять про чоловіка, його «майданівські» речі та улюблену вишиванку Тетяна передала до музею в Старокостянтинові, який облаштували в місцевому Гарнізонному будинку офіцерів.

«Він носив вишиванки і в свята, і в будні, і на роботу. Він був щирим українцем і вишиванка, і гасло «Слава Україні» для нього були настільки природними, що то сприймали всі», - згадує Тетяна Бондарчук.

Сергій Бондарчук був вчителем, викладав фізику та астрономію в Старокостянтинівській гімназії.

«Він дуже любив дітей і після того, як побили студентів на Майдані, для нього питання їхати чи не їхати не стояло. Тому що це було за покликом душі і серця», - каже дружина Героя.

Сергій Бондарчук, вчитель фізики зі Старокостянтинова, загинув на київському Майдані 20 лютого 2014 року від кулі снайпера. Фото: Суспільне. Поділля з музею.Фото: Суспільне.

Сергій Бондарчук, вчитель фізики зі Старокостянтинова, загинув на київському Майдані 20 лютого 2014 року від кулі снайпера. Фото: Суспільне. Поділля з музею.

Чоловік загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській від кулі снайпера, коли виносив поранених.

«От мій чоловік в зеленій касці. Він знав, що небезпечно, їх попередили, що ідуть на Інститутську лише ті, хто усвідомлює, куди він іде. Він виніс в той день не одну людину. Це було свідоме вольове рішення, і інакше він вчинити не міг. Він таким був у всьому», - продовжує Тетяна Бондарчук.

Вона розповідає, важко переживала втрату, бо, як сама каже, з чоловіком вони були однодумцями, хотіли кращого майбутнього для країни. Разом були і на Майдані в Старокостянтинові і, згодом, в Києві. Опісля загибелі чоловіка присвятила йому книгу,яку назвала «Кохання, розстріляне снайпером». А сама й досі продовжує волонтерську діяльність та допомагає військовим на Сході України.

Сергій Бондарчук з дружиною Тетяною завжди були однодумцями і хотіли кращого майбутнього для країни. Тетяна в пам'ять про чоловіка допомагає військовим на Сході. Фото: Суспільне. Поділля з музею.Фото: Суспільне

Сергій Бондарчук з дружиною Тетяною завжди були однодумцями і хотіли кращого майбутнього для країни. Тетяна в пам'ять про чоловіка допомагає військовим на Сході. Фото: Суспільне. Поділля з музею.

«Ось це його сумка, з якою він їздив на Майдан. Це каска майданівська. Ліхтарик, коли вони ходили на чергування на Майдані. Саме в цей мегафон кликав людей їхати до Києва», показує Тетяна Бондарчук речі свого чоловіка.

Нині усі вони стали експонатами в музеї захисника України. Його облаштували в Гарнізонному будинку офіцерів у Старокостянтинові.

Експозиція, присвячена Герою Небесної Сотні Сергію Бондарчуку в музеї Захисників України. Фото: Суспільне. Поділля.Фото: Суспільне.

Експозиція, присвячена Герою Небесної Сотні Сергію Бондарчуку в музеї Захисників України. Фото: Суспільне. Поділля.

«Всі експонати у цьому музеї були привезені волонтерами. Ці експонати нам дуже дорогі. Тут написані позивні військових, добровольців, яких уже немає в живих», - каже керівник Музею Захисника України Анатолій Борсук.

У музеї дві кімнати. Одна кімната Слави присвячена Революції Гідності та волонтерським організаціям, інша – Пам’яті, де зібрані світлини та речі загиблих.

«За час російсько-української війни загинуло 17 військовослужбовців з міста та району. В кімнаті пам’яті розміщені їхні особисті речі, книги, телефони, окуляри, каски, світлини з їхнього життя», - розповідає Анатолій Борсук.

У музеї Захисника України дві виставкових зали, які назвали кімнатами Пам'яті та Слави. Фото: Суспільне. Поділля.Фото: Суспільне.

У музеї Захисника України дві виставкових зали, які назвали кімнатами Пам'яті та Слави. Фото: Суспільне. Поділля.

Експозиція постійно оновлюється новими експонатами. Як каже директор музею - їх завдання берегти пам'ять про захисників України.

«А ще маємо вкласти в дітей те, що ми захищаємо і хто захищає нашу Батьківщину. І передати дітям, щоб вони знали, що це за війна, хто почав цю війну, хто на нас напав, як ми захищались, як ми вижили в тяжкі часи, починаючи з кінця тринадцятого року, від Майдану і подальші дії на Сході України», - додає Анатолій Борсук.

За даними Українського інституту Національної пам’яті, під час лютневих подій 2014 року у Києві та Хмельницькому загинуло десять жителів області.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди