У п'ятницю, 11 липня під час 82-ї річниці Волинської трагедії новообраний президент Польщі Кароль Навроцький звернувся до президента України Володимира Зеленського щодо можливості проведення повномасштабних ексгумацій на Волині.
Про це повідомляє RMF24.
Навроцький долучився до заходів з вшанування пам'яті жертв геноциду в Хелмі, де заплановано створення музею на їхню честь. У своїй промові новообраний президент звернувся до президента України Володимира Зеленського та посла України в Польщі.
"Як новообраний президент, я хотів би офіційно звернутися до вашої Високоповажності (посла України в Польщі) та президента Зеленського щодо можливості проведення повномасштабних ексгумацій на Волині, — сказав Навроцький.
За словами польського лідера, поляки "чекають на цю правду" та згадав волинські родини, які "досі страждають від травми, що сталася 82 роки тому".
"Ми не можемо змиритися з тим, що нам, полякам, відмовляють у праві ховати жертв волинського геноциду, бо вони не закликають до помсти: вони закликають до хреста, вони закликають до могили, вони закликають до пам'яті" – наголосив Навроцький.
Навроцький наголосив, що поляки "мають право пам’ятати волинський геноцид" незалежно від "змін часів та обставин". Він додав, що це необхідно для того, щоб Польща та Україна "примирилися по-справжньому" та "через правду".
Що відомо про Волинську трагедію
11 липня 2023 року в Польщі офіційно вшановують 80-ті роковини Волинської трагедії та памʼять її жертв. Як повідомляє Український інститут національної пам'яті, ця трагедія є соціально-етнічним протистоянням між українцями та поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки.
Воно було створене для нацистським та комуністичним тоталітарними режимами з метою послаблення польського й українського підпілля. Це сприяло зростанню міжнаціональної ворожнечі і тривало на підґрунті дискримінаційної політики у міжвоєнній Польській Республіці щодо українців, які прагнули побудови власної незалежної держави.
Антипольські акції українців 1943–1945 років супроводжувалися масовими вбивствами цивільних поляків, які були етнічною меншиною на Волині. До озброєних націоналістів приєднувалося місцеве українське населення, яке довгий час відчувало утиски з боку польської влади.
Водночас польські підрозділи Армії Крайової та селянські батальйони теж вдавалися до масових убивств українського цивільного населення не тільки на території Волині, але й на території Польщі.
"Основними жертвами Волинської трагедії і з польського, і з українського боку були беззбройні цивільні. Саме їм належить насамперед віддати шану: встановити імена, оплакати та зробити все, щоб подібна трагедія ніколи не повторилася", — зазначає Український інститут національної пам'яті.
Встановлено імена близько 30 тисяч польських жертв та близько 10 тисяч українських жертв цих масових убивств.
Що стало причиною заборони на ексгумацію для Польщі
Як пише Lb.ua, 26 квітня 2017 року польські націоналісти з погодженням місцевої влади та присутністю старости села Грушовичі в Підкарпатському воєводстві Польщі осквернили монумент повстанцям УПА. Вони нанесли символіку нацистських "СС" (дві блискавки) і поставили знак дорівнює слову УПА. Пізніше монумент знесли польські націоналісти. Пам'ятник спорудила в 1994 році українська меншина Польщі. Ці дії санкціонувала місцева влада, назвавши монумент "незаконно встановленим".
Після цього українська влада заборонила полякам проводити ексгумацію, однак у 2019 році дозволила її за умови, що ексгумацію проводитимуть українські фахівці з польськими колегами, після "виконання необхідних формальностей".
У квітні 2025 року розпочалась ексгумація останків польських жертв Волинської трагедії, які поховані у колишньому селі Пужники на Тернопільщині.
