Наступного року Литва та Фінляндія планують розпочати власне виробництво протипіхотних мін для своїх потреб та для постачання Україні через військову загрозу з боку РФ.
Про це пише Reuters із посланням на посадовців двох країн-членів НАТО.
Зазначається, що нещодавно Фінляндія та Литва оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін, і за словами представників влади, виробництво може бути розпочато після завершення шестимісячного процесу виходу з конвенції.
"Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові міни, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума", — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, загалом планують замовити "десятки тисяч протипіхотних мін або більше". Одним із джерел постачання стане литовська промисловість.
А як тільки виробництво буде налагоджено, Литва зможе постачати міни іншим країнам, зокрема Україні, заявив голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс.
"Фінляндія повинна, для безпеки постачання, мати власне виробництво. Вони (протипіхотні міни — ред.) є високоефективною та дуже економічно ефективною системою озброєння", — сказав голова оборонного комітету фінського парламенту Хейккі Аутто.
Фінляндія може постачати Україні ці міни, адже за словами Аутто "підтримувати Україну — не лише правильно і наш обов’язок, це також важливо для власної безпеки Фінляндії".
Крім того, він додав, що до приєднання до Оттавської конвенції у 2011 році Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін.
Наразі фінські оборонні компанії Nammo Lapua, Insta та Raikka вже повідомили профільному парламентському комітету про зацікавленість у виробництві мін. Інша компанія, Forcit Explosives, заявила, що готова обговорити це з військовими.
Нагадаємо, що ще три інші країни НАТО та Європейського Союзу — Польща, Латвія та Естонія — також виходять із договору, посилаючись на зростаюче занепокоєння щодо безпеки РФ через її війну в Україні.
А 29 червня президент Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. У МЗС пояснили, що вторгнення РФ поставило Україну в "нерівну ситуацію", оскільки Росія не підписувала цей документ.
Що відомо про Оттавську конвенцію про заборону протипіхотних мін
Конвенцію ухвалили в Осло 18 вересня 1997 року. Вона набула чинності 1999 року. До неї приєдналися понад 160 країн світу, включно з більшістю західних держав. До числа країн, що не приєдналися, належать Китай, Росія, США, Індія і Пакистан.
Україна підписала конвенцію в лютому 1999 року в Нью-Йорку, а Верховна Рада ратифікувала її 18 травня 2005 року. На момент підписання Україна володіла п’ятим найбільшим арсеналом протипіхотних мін у світі, поступаючись лише Китаю, Росії, США і Пакистану. Вони, як і Індія, до договору не приєдналися.
Учасники конвенції зобов'язуються ніколи і за жодних обставин не використовувати протипіхотні міни, а також не розробляти, не виготовляти, не купувати, не зберігати, не зберігати і не передавати їх нікому — ані прямо, ані опосередковано.
