27 червня російські силовики провели рейди в осередках азербайджанської діаспори. Затримали понад пів сотні людей. Для кількох із них затримання закінчилось ушпиталенням, а брати Сафарови, 55-річний Зіяддін і 60-річний Гусейн, померли. Росія підозрює їх в убивствах, скоєних у 2000-х роках. Тіла Сафарових доставили до Азербайджану 30 червня. Експертиза на місці виявила численні побиття.
Баку не забарився з відповіддю: скасував культурні заходи за участі росіян, низку державних візитів і затримав керівників філії пропагандистського російського медіа Sputnik. Згадали й про давнішу рану у відносинах ― збиття азербайджанського літака над Грозним торік. Чого Азербайджан вимагає від Росії та чому зараз конфлікт набув такої сили — розповідає Суспільне.
Як на дії Росії зреагували в Баку
Іще 29 червня влада Азербайджану скасувала всі культурні заходи за участі державних та приватних російських компаній. Тож концерти співаків Леоніда Агутіна, Анжеліки Варум та Басти, які мали відбутись невдовзі, скасовано.
1 липня Генпрокуратура країни відкрила справу за фактом катувань і умисного вбивства з особливою жорстокістю своїх громадян і людей азербайджанського походження в РФ, тоді ж парламентарі Азербайджану відмовилася від відрядження до Москви на спільне засідання з депутатами РФ. Скасували й липневу поїздку віцепрем'єра Росії Олексія Оверчука до Азербайджану. Як пояснила депутатка Нігяр Мухаммедова, в теперішній ситуації Баку "не бачить жодного значення" у візитах російських посадовців.
Наступного дня представник МОЗ Азербайджану Адалят Гасанов оголосив, що в них із Росією різні висновки щодо загибелі Сафарових. Судмедекспертиза РФ зробила висновок, що Зіяддін Сафаров помер через гостру ішемічну хворобу серця. Насправді ж огляд на Батьківщині виявив в обох братів численні забиття та крововиливи по всьому тілу.
Прокуратура Азербайджану звернулася до Москви, щоб тамтешні слідчі органи перевірили обставини смерті братів Сафарових і побиття інших азербайджанців. Посла Росії Михайла Євдокимова 2 липня викликали в МЗС. Від Москви очікують "ретельного та об'єктивного розслідування порушень закону, яких припустилися російські правоохоронні органи, і покарання винних". А ще Євдокимову нагадали, що Росія не так і не провела належного розслідування авіатрощі літака Azerbaijan Airlines. Мова про ймовірне підбиття пасажирського борту російською ППО в районі Грозного наприкінці минулого року. Російські авіадиспетчери відмовили літаку в посадці й він здійснив жорстке приземлення біля казахстанського міста Актау. Тоді загинули 38 людей з 67, які перебували на борту. Ільхам Алієв заявив, що літак обстріляли з російського ППО й вивели з ладу РЕБами. Росія спершу заперечувала будь-яку провину, а коли експертиза довела наявність зовнішнього впливу на літак і сотень механічних ушкоджень його корпусу, Путін вибачився перед президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Однак ані визнання вини, ані компенсацій за злочин досі не було.
Цей інцидент насправді найбільше впливає як на загальну атмосферу взаємин Азербайджану з Росією, так і на поточне загострення ― стверджує, зокрема, заступник директора Центру близькосхідних досліджень в Україні Сергій Данилов. Через це Ільхам Алієв не прибув на святкування Дня перемоги 9 травня в Москві.
У теперішньої ескалації може бути й ще один привід. Цього червня помічник Путіна Володимир Мединський, який очолював перемовну групу росіян на зустрічах з українською делегацією в Стамбулі, порівняв заморожування війни по лінії фронту з ситуацією з Нагірним Карабахом, який нібито надовго став “спірною територією” між Вірменією та Азербайджаном. МЗС Азербайджану тоді заявило, що Карабах ніколи не був спірним, а “Азербайджан ніколи не порушував територіальної цілісності будь-якої країни та не вів агресивної війни проти будь-кого”. Фактично, Баку назвало Росію агресором щодо України. Віднедавна така подача ситуації трапляється й в азербайджанських медіа ― вперше з початку війни, відзначає Данилов.
Експерт припускає, що сама Росія зараз пішла на загострення, щоб не допустити регіонального посилення Азербайджану. Мовляв, із приходом Трампа до влади в США та його міцними зв’язками з лідером Туреччини Ердоганом, а також із нещодавніми ударами по Ірану для Баку стало більше можливостей відділитися від тісного зв’язку з РФ.

Чому азербайджанці заарештували працівників Sputnik
Азербайджанське МЗС має чимало питань до російських медіа ― приміром, днями МЗС країни назвало неприпустимим прояви там етнічної нетерпимості: розповідаючи про рейди в Єкатеринбурзі, російські журналісти називають азербайджанців "етнічною злочинною групою". Однак найбільше претензій викликає пропагандистський проєкт Sputnik ― інтернет-складова державного російського мовника Russia Today (RT). В Азербайджані він представлений сайтом "Sputnik Азербайджан".
Раніше Баку вимагало від Москви забезпечити паритет між роботою журналістів: від державного інформагентства Азербайджану АЗЕРТАДЖ у Росії працює лише одна людина, тож і на "Sputnik Азербайджан" мав би лишитись один редактор. Росіяни вимогу не виконали, тому уряд наказав зупинити діяльність Sputnik.
Азербайджанська поліція прийшла в редакцію 30 червня під приводом того, що медіа мало б ще з лютого 2025 року припинити роботу, але все ще діє. З бакинської філії затримали сімох працівників, в тому числі й керівника проєкту Ігоря Картавих та його заступника, шеф-редактора видання Євгена Бєлоусова. Як пишуть місцеві медіа, їх Азербайджан підозрює в роботі на ФСБ. Проти всіх затриманих порушили кримінальні справи про шахрайство, незаконне підприємництво та легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом.
Контент "Sputnik Азербайджан" цілком відображає офіційну позицію Росії. Наприклад, там є матеріали про нагородження міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, про "лазівку" в Конституції США, за якою Трамп нібито може лишатися президентом до 2037 року. Є заголовки на кшталт "Баку бойкотує засідання в Москві" (це про нещодавнє скасування візиту депутатів), а також ціла вкладка "Спецоперація Росії із захисту Донбасу" — пропагандистські новини та огляди про агресію РФ в Україні.
Крім явних інформаційних операцій колектив Sputnik може бути залучений і до конспіративних, впевнений ексміністр закордонних справ Азербайджану Тофік Зульфугаров. Зі своєї практики роботи в країнах Балтії він каже, що спецслужби РФ за кордоном під прикриттям медіа формують мережу ботів. І ті за гроші місцевою мовою ведуть пропаганду за відправленими з Москви тезами.

Росія поступово втрачає вплив на Кавказі
Експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов наголосив, що Баку заназ намагається посилити свої позиції в кавказькому регіоні, Зокрема, є плани створити торговельний коридор, який проходитиме з Євразії в обхід Росії. Москва очікувано проти. Із ним згоден і Русіф Гусейнов, директор бакинського аналітичного центру "Центр Топчубашова". "Диверсифікована зовнішня політика Азербайджану — союзи з Туреччиною та Пакистаном, стратегічні партнерства з Ізраїлем і нещодавно з Китаєм — ще більше зменшила його залежність від Москви". Більше того, каже Гусейнов, Баку використовує свій геополітичний вплив проти Росії. ізольованої через війну в Україні та санкції.
Політолог Сергій Таран теж вважає, що війна в Україні "завершила панування Росії на Кавказі". Мовляв, Путін змушений був піти з Нагірного Карабаху й це згорнуло вплив Росії як в Азербайджані, так і у Вірменії.
Про важливість виведення російських миротворців з Карабаху пише й азербайджанське медіа konkret.az. На тлі перемоги в Карабаху та виведення військ Баку більше не має стратегічної залежності від Москви, тож вона втратила в регіоні як військову, так і політичну присутність.
Видання modern.az пише, що для остаточного "вигнання" Росії з регіону потрібна злагодженість дій між трьома країнами ― Грузією, Азербайджаном та Вірменією. Якщо вони зможуть домовитися за єдиним столом перемовин не тільки про економічні відносини і торговельні шляхи, а й про інформаційну безпеку від російської пропаганди, то "Росія, яка тоне в Україні, тут загине".
Варто додати, що Вірменія після закінчення конфлікту в Нагірному Карабасі теж почала дистанціюватися від РФ. Прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян говорив, що “Вірменія в питанні України не є союзником Росії”, також заморозив участь країни в ОДКБ і припинив сплату країною внесків до організації. А днями у Вірменії затримали російського олігарха Самвела Карапетяна й планують “серйозно розглянути” заборону трансляції російських телеканалів.