Європейська комісія не просить роз'єднання України й Молдови на шляху до членства в Європейському союзі.
Про це під час брифінгу заявив речник ЄК Ґійом Мерсьє, передає кореспондентка Суспільного.
"Ми не вимагаємо відокремлення Молдови. Це справа країн-членів вирішувати, чи хочуть вони цього. Але те, що ми хочемо зробити — це дійсно підтримати Україну і Молдову в процесі підготовки до вступу. Ми будемо продовжувати надавати якомога більше політичної, технічної та фінансової підтримки Україні та Молдові, і ми будемо продовжувати цю роботу", — сказав він.
За словами речника, ЄК намагатиметься зробити так, щоб усі держави-члени зайняли позитивну позицію щодо Молдови та України, щодо першого кластер і досягли стійкого прогресу.
"Ми завжди відстоювали підхід, заснований на заслугах, коли мова йде про вступ, і в цьому випадку немає жодних об'єктивних причин заперечувати проти відкриття першого кластеру (переговорів про вступ, — ред.). Отже, коли країну-кандидата не приймають без об'єктивних причин, попри те, що вона відповідає критеріям, весь процес розширення втрачає довіру. Тому ми дуже сподіваємося, що ми все ж таки зможемо відкрити перший кластер дуже скоро", — сказав Мерсьє.
26 червня під час засідання Європейської Ради президент Румунії Нікушор Дан заявляв, що 4 липня Євросоюз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС.
Топпосадовець ЄС у коментарі Суспільному повідомив, що ця інформація не відповідає дійсності. "Я боюся він обмовився", — сказав наш співрозмовник.
27 червня Дан заявив, що помилився, коли говорив про відкриття 4 липня першого кластеру переговорів про вступ у ЄС із Молдовою. Він сказав, що мав на увазі зустріч, яка відбудеться у Кишиневі 4 липня — саміт "ЄС — Молдова".
Що відомо про блокування Угорщиною вступу України до ЄС
Угорщина блокує відкриття кластерів про переговори про вступ України до ЄС з початку 2025 року. В уряді країни заявляли, що "членство України в ЄС буде тягарем як для блоку, так і для Угорщини".
Угорщина провела консультативний референдум щодо вступу України до Євросоюзу. До опитування додавався перелік так званих "7 ключових загроз", які, за версією уряду, може спричинити членство України в ЄС. Серед них — економічні ризики, міграція, вплив на пенсійну систему та робочі місця.
Також уряд Угорщини розіслав громадянам країни лист, у якому прямо закликає угорців висловитись проти членства України в ЄС під час консультативного референдуму.
26 червня 2025 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що він проти вступу України в ЄС, оскільки це приведе війну на їхню територію. Він також оголосив результати консультативного референдуму щодо вступу України до ЄС. Всього проголосувало понад 2 млн угорців, 95% голосів — проти членства для України у ЄС.
Попри назву, це не є референдумом у юридичному сенсі: його результати не мають обов'язкової сили для уряду. Проте прем’єр Орбан використовує опитування як інструмент політичного тиску на партнерів у Євросоюзі.
Очільник угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що лише 600 тисяч угорців взяли участь у консультативному референдумі. Всього в Угорщині проживає понад 9,5 млн населення.
У Києві цю ініціативу називають політичною маніпуляцією. Віцепремʼєрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що цей процес — "невелика перепона, яка не завадить старту переговорів.
