Аналітики Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) заявили, що Міністерство охорони здоров’я не має базової інформації про кількість військово-лікарських комісій (ВЛК), які працюють на базі підпорядкованих йому закладів. Водночас не ведеться облік потенційних призовників, що унеможливлює адекватне фінансування системи, наголосили у МІПЛ.
Про це під час презентації дослідження “Сліпі зони ВЛК: як працює система експертизи в Україні” в Медіацентрі Україна заявила його співавторка, аналітикиня МІПЛ Ірина Яковець.
Яковець зазначила, що для того, щоб у людей був максимальний, спрощений доступ до ВЛК, були створені ВЛК на базі закладів охорони здоровʼя, які на побутовому рівні називають цивільними.
“Це взагалі заклади комунальні або державної власності, які належать до підпорядкування МОЗ України. Ми запитали інформацію та отримали відповіді щодо роботи цих ВЛК. І ми виявили дуже значні проблеми саме в роботі ВЛК підпорядкування МОЗ”, – розповіла вона.
По-перше, зауважила Яковець, МОЗ не володіє інформацією навіть щодо кількості таких ВЛК.
“Тобто МОЗ фактично не здійснює того впливу на ВЛК, який має спрямовувати, координувати діяльність”, — сказала аналітикиня.
За її словами, відсутні планування й облік потенційної кількості призовників, через що фінансування обстежень у межах пакету медичних гарантій здійснюється формально й без достовірної бази.
“Облік і планування потенційного числа призовників не ведеться. Я думаю, всім відомо, що на сьогодні первинний огляд на ВЛК проводиться в межах пакету медичних гарантій і сплачується коштом держави”, — сказала Яковець.
Вона додала, що щоб заклад охорони здоровʼя отримав гроші на проведення ВЛК, він має подати до МОЗ обрахунки, скільки ж людей він потенційно буде обслуговувати.
“А такої інформації немає”, — сказала Яковець.
За її словами, вона з колегами, коли проводили дослідження, “навіть не зрозуміли, яким чином НСЗУ виділяє кошти та взагалі укладає угоди, якщо немає даних і ніхто їх не обраховує”.
“Хоча вони мають обраховуватися, бо у нас є мобілізаційні плани, у нас є дані в обласних адміністраціях (переважна кількість комунальних закладів охорони здоровʼя підпорядкована саме їм), але у нас немає планування та обліку потенційного числа призовників, і комунальні заклади не можуть розрахувати кошти, які потрібні”, – додала Яковець.
Вона також наголосила на відсутності централізованої звітності і статистики, щодо того, скільки людей проходять ВЛК у таких медзакладах.
“Немає статистичних форм звітності, які були б затверджені МОЗ або спільно з Міністерством оборони, немає інформації щодо того навіть, яка кількість людей пройшла ВЛК. Ті дані, які збирають в департаменті охорони здоровʼя, це, по суті, їх власна ініціатива, і нам низка областей просто відповіли, що таких даних немає”, — сказала Яковець.
Вона наголосила, що зараз потрібно вдосконалювати діяльність саме ВЛК на базі закладів охорони здоровʼя підпорядкування МОЗ.
Реформа ВЛК
30 листопада 2024 року Міністерство оборони спільно з Міністерством охорони здоров’я представили проєкт реформи ВЛК, який має на меті суттєво змінити застарілу систему. Впровадження реформи відбуватиметься у три етапи та має завершитися у листопаді 2025 року.
Реформа дозволить розділити рішення ВЛК на два окремі набори даних — медичний і адміністративний. Одні фахівці проводитимуть медичний огляд для ВЛК, а інші — аналізуватимуть анонімізовані результати цих медоглядів.
Для проходження військово-лікарської комісії більше не потрібно буде йти до ТЦК. Військовозобов’язані зможуть самостійно обрати лікарню, де проходитимуть медогляд. Дані звідти потраплятимуть в Електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ).
У січні 2025 року Міноборони запровадило електронні направлення на ВЛК у застосунку "Резерв+".
11 лютого року в Офісі президента анонсували електронну чергу на ВЛК.
