Україна продовжує впевнено просуватися в реформах доброчесності та боротьби з корупцією навіть в умовах повномасштабної війни.
Про це заявив Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Матіас Корманн під час візиту до Києва, передає Міністерство юстиції.
За його словами, Україна перевищує середні показники ОЕСР за п’ятьма з шести ключових індикаторів доброчесності. Це, зокрема, сфери запобігання конфлікту інтересів, прозорість фінансування політичних партій, а також ефективне оцінювання корупційних ризиків. Також генсек ОЕСР підкреслив, що реєстр лобіювання має бути запущений якомога швидше, і до нього має бути якісний доступ.
"Україна вже досягла значного прогресу. Ваше законодавство і політика у сфері доброчесності перебувають на вищому рівні, ніж у більшості країн-членів ОЕСР і ЄС. Безперечно, залишаються напрями для подальшої роботи, але ви взяли до уваги наші рекомендації та рухаєтеся у правильному напрямі", — наголосив Корман.
Ключовою темою обговорення стала також роль Міністерства юстиції України у реформуванні правової системи. Заступник міністерки юстиції Олександр Банчук презентував бачення подальшої співпраці з ОЕСР, зокрема в межах підготовки Дорожньої карти з питань верховенства права, яка є частиною євроінтеграції.
"Ми працюємо над низкою реформ, серед яких — адміністративна процедура, застосування стягнень, а також удосконалення законодавства про банкрутство. Усе це — для узгодження з європейськими стандартами", — зазначив Банчук.
ОЕСР також підтвердила готовність продовжити підтримку України, зокрема через програму SIGMA та залучення міжнародних експертів до супроводу реформ.
"Ми визнаємо, що Україна вже має унікальний досвід і приклади успішних реформ, які можуть бути корисними іншим державам. Тому наше партнерство — це не лише підтримка, а й обмін практиками", — підкреслив Матіас Корман.
Що відомо про рівень корупції в Україні
Європейський Союз висуває до країн-кандидатів, зокрема й України, низку вимог у межах переговорного процесу щодо вступу. Ці вимоги базуються на так званих Копенгагенських критеріях, які включають політичні й економічні критерії, а також здатність виконувати зобов’язання члена ЄС — це приведення законодавства у відповідність до права ЄС та забезпечення його ефективного виконання.
У ЄС належним чином оцінюють прогрес у питаннях протидії корупції в Україні. Так, Група держав Ради Європи проти корупції (GRECO) у лютому 2025 року оприлюднила звіт щодо України і відзначила прогрес у виконанні антикорупційних рекомендацій для суддів, прокурорів і парламентарів. У звіті надано оцінку виконання 16 рекомендацій, які залишалися невиконаними після звіту-оцінки у 2023. У межах четвертого раунду оцінювання Україні було надано 31 рекомендацію. GRECO встановила, що Україна задовільно виконала або частково виконала 18 з них. Залишилося 11 частково виконаних і 2 невиконані рекомендації.
За останнє десятиліття Україна піднялася на 11 пунктів у Індексі сприйняття корупції (ІСК) від Transparency International. Це найбільше зростання серед країн-кандидатів на членство в ЄС. Останній ІСК за 2024 рік, опублікований Transparency International у лютому 2025 року, показав, що Україна отримала 35 балів зі 100 можливих, посівши 105-те місце серед 180 країн. Показники більшості країн-кандидаток в Євросоюз показують тенденції до стагнації в боротьбі з корупцією.
