Читає листи, історію Чернігівщини та співає пісні біля прикутого до ліжка сина, а головне — вірить, що одного дня поставить сина на ноги. Військовий Віталій Шумей у серпні отримав поранення голови під Авдіївкою, в нього перелом черепа з обох сторін. П’ять місяців лікування поруч з ним вдень і вночі батько. Він годує з ложки, робить масаж і вивчає міміку сина. Так вони зараз спілкуються. Історія боротьби за життя і незламної батьківської любові.
"Ми будемо з тобою розмовляти, ми будемо з тобою лікуватися, все буде добре".
Так, кожен день батько пораненого захисника читає листи побажань синові від українців.
Віталій Шумей – командир зенітно-ракетного комплексу дальньої дії. У лавах ЗСУ служить з 2014 року. У лютому-березні він обороняв Київщину, Чернігівщину, а після схід країни. У серпні 2022 року він отримав поранення під Авдіївкою. Лікарі діагностували мінно-вибухову травму і перелом черепа з обох сторін.
"Він в нас здоровий, понад два метри. Я думав його нічого не візьме. Але я всім кажу, що так вийшло, що я не жалкую. Шкода, але я не кусаю себе за лікті, що так вийшло. Це мій син і я розумію, що він захищав родину. Я горджусь цим", – розповідає батько військовослужбовця Сергій Шумей.
Віталій переніс три операції на голові. Лікувався у Дніпрі й Києві, а зараз – в Чернігові.
"Він за ці п’ять місяців після поранення мав вже дві трепанації черепа, в нього не стоять пластини, які закривають мозок, тому що лікарі сказали, що треба спочатку подивитися, як мозок буде відновлюватися. Він навіть не кліпав очима, він дивився додолу і все. В Києві він був на зондовому харчуванні, а потім наші лікарі його стабілізували", – сказала волонтерка Ірина Тимофєєва.
Перші зрушення сталися саме в Чернігові, коли батько почав кожного дня читати книги й листи побажань синові від українців, які пишуть їх у соціальних мережах.
"Я зрозуміла, що він чує, що він розуміє, що йому читають, а в якийсь момент був розчулений і у Віталіка пішли сльози. З цього ж моменту він почав кліпати очима, потім очі почали дивитися вліво і вправо", – розповіла волонтерка Ірина.
Батько поруч з пораненим сином і вдень, і вночі. Годує сина з ложки, робить масаж ніг і рук. За ці п’ять місяців вже кожен рух сина вивчив.
"По очах його бачу, коли води захоче. Коли треба перевдягнути, він починає якісь рухи, то все це достатньо. Я вже чую, що треба щось робити".
Наразі Віталію необхідна нейрореабілітація.
"Ми шукаємо клініку за кордоном, яка може взяти нашого захисника на лікування. Йому це дуже потрібно для того, щоб він відновися. В нього є динаміка, але треба за кордон на реабілітацію до тих, хто з цим працює", – сказала Ірина Тимофєєва.
Батько мріє, що в один день поставить сина на ноги.
"Я ніколи не стану на коліна. Ніколи. Ні перед росіянами, які прийшли до нас, на коліна не ставав і не стану. Я можу тільки в церкві стати й на городі біля грядок. Буду лізти, але я на ноги поставлю. Це моя мрія!"
Детальніше — дивіться у сюжеті:
Читайте також
У Чернігові дружина загиблого "Біцухи" виготовляє свічки в пам'ять про чоловіка
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
