Волонтери громадської організації "Не словом, а ділом" із села Соболівка Брусилівської громади плетуть маскувальні сітки для військовослужбовців Збройних сил України. Сітки виготовляють, починаючи від плетіння основи, різні за кольором та за призначенням.
Про те, як плетуть сітки і де беруть матеріали для цього волонтерки розповіли Суспільному, коли кореспонденти завітали до їхньої майстерні. Волонтерка Віра розповіла, що кожний елемент вони виготовляють вручну. Спочатку відміряють мотузочки, потім роблять каркас, в'яжуть поперечні, повздовжні мотузки.
Після того, як сплели каркас, жінки в’яжуть вузлики із тканини, розповіла волонтерка Надія.
"Я ходжу сюди з настроєм, бо знаю, що допомагаю нашим хлопцям із ЗСУ, які там віддають своє життя за нас, за наших діток. Буває почуваєш себе по-різному, але знаєш, що треба йти, бо робимо гарну справу для нашої неньки України, яку захищають наші хлопці", — сказала волонтерка Надія.
Ганна нарізає шпагат для виготовлення каркасу. За її словами, для одного каркасу потрібна п’ятдесят одна нитка шпагату. Жінка розповіла, що плете сітки з осені, десь із вересня-жовтня. Коли спочатку не було тканини — збирали простирадла та рвали на смужки. Для купівлі тканини збирають гроші: ставлять банки для пожертв у магазинах, просять у рідних та знайомих, місцевих підприємців. Також жінки створили групу у соціальній мережі, де публікують збори та звіти, сказала Ганна.
Зі слів волонтерки Ольги, жінки виготовляють сітки різні за кольором та за призначенням.
"Нашими сітками військові накривають техніку, окопи. Ми і антидронові сітки в’язали, це без тканини, тільки основа, то хлопцям дуже добре дрони ними ловити, бо вони не пробивають. Всі дуже дякують. Бо хлопцям передаємо не тільки одні сітки. Там є смаколики, і все необхідне, і грілки. А тканину для сіток використовуємо по сезону. Ці ми зараз плетемо в один напрямок, де зараз вже зеленіше. А завтра можуть приїхати і сказати — ось такі треба, коричневі", — розповіла Ольга.
Алла також волонтерить разом із іншими представницями громадської організації. Жінка ріже тканину на смужки. Каже, що від роботи у неї на руках мозолі, проте роботи вона не припиняє.
"Це все ж на ЗСУ, хлопчикам дорогесеньким. Кожен божий день ми багато сіток робимо. Один ріже — всі в’яжуть, тканин цих треба багато. Це все заради того, що вони нас бережуть і щоб був мир і перемога", — сказала Алла із села Соболівка.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
