"Після завершення опалювального сезону в Житомирі повернемося до питання тарифу на переробку сміття", — Євгеній Барах

"Після завершення опалювального сезону в Житомирі повернемося до питання тарифу на переробку сміття", — Євгеній Барах

Житомирський сміттєпереробний завод розпочав працювати в лютому 2023 року. На підприємстві відходи очищають, сортують та переробляють на біопаливо. В планах до кінця 2024 року розширити виробничі потужності та почати працювати у дві зміни. Про роботу сміттєпереробного заводу, культуру поводження з відходами та тариф на переробку сміття Суспільне поспілкувалося з Євгенієм Барахом, керівником сміттєпереробного заводу в Житомирі.

Сьогодні хотіли б підбити підсумки річної роботи сміттєпереробного заводу в Житомирі. Як організована система переробки сміття?

В межах експерименту компанія з вивезення сміття привозить сміття на завод замість того, щоб везти його на сміттєвий полігон. Далі сміття потрапляє безпосередньо на обладнання. Ви бачили, що є попередня обробка, і потім вже безпосередньо те, що ми виокремили, яке не має потрапляти в робочий процес: будівельні матеріали, великогабаритне сміття, те, через що може бути зламана лінія чи окремі елементи обладнання, вони вручну відбираються нашими вантажниками. Далі вже відбувається технологічний процес потрапляння в приймальний бункер — там відбувається сепарація: відділення органіки, яка має виходити в цех компостування. Далі плівка, пластик, скло потрапляє на сортувальну лінію, де працюють сортувальники.

Це вручну перебирається?

Так, вручну. Потрібно визнати той факт, що нам ще далеко до того рівня культури поводження з відходами. Автоматизована повністю лінія в Україні не запрацює. Я в це не вірю. І коли я чую від колег з інших регіонів, що вони замовляють німецьку чи австрійську технологію за десятки мільйонів євро, я одразу скептично до цього ставлюся. Наші перші експерименти теж тут, на заводі, потрапляння чогось стороннього, скажімо так, воно автоматично зупиняло на декілька годин абсолютно весь процес. Тому, якщо в нас була б повністю автоматизована лінія, я не знаю, що б ми робили. Ми, напевно, перетворилися зі сміттєпереробного заводу на сміттєпереробний музей.

У що переробляєте сміття?

Наш завод виготовляє SRF. Ви, напевно, бачили насипом фракції. І зараз ми завершуємо в експериментальному режимі виробництво компосту рекультиваційного. До речі, це дуже важливо зазначити, що ринків до нас не було, ані SRF-палива, ані рекультиваційного компосту — це нова продукція. Звичайно, першим бути завжди складно, тому що з формуванням ринку з’являються і споживачі. На сьогодні коло таких споживачів дуже обмежене, як на SRF-паливо, так і на рекультиваційний компост.

Але приємно відзначити, що починали ми з показника 52% вологості на SRF і калорійність була там нижче 3000. Зараз у нас калорійність на рівні 480-490 — це вже для спеціалістів, вони зрозуміють. Я по аналогії з вугіллям хочу просто провести. Вологість на рівні 17 – 22%, а було 52, і зараз це альтернативне паливо може буде використане цементними заводами, що вони, в принципі, й почали робити.

У нас є підписані угоди з деякими з них. Вони заміщують вугілля вугільним шламом, цим SRF-паливом, яке за характеристиками споживчими їм підходить. Головне, що це вироблено в Україні. По-друге, це більш екологічно привабливо. По-третє, це безумовно ціна. І четверте, вони не залежать від якихось імпортних складових, тому що завезти в Україну паливо сьогодні достатньо складно.

Рекультиваційні компости це наша нова продукція. З огляду на те, що всі полігони сміттєві мають розробити проєкти рекультивації. І в проєктах рекультивації має бути зазначена речовина, що буде використовувати для таких робіт, як прошарування, а сама рекультиваційна робота складається з п’яти етапів. Ми враховуємо, що наша середина може бути для полігонів цікавою, тим більше що екологи й науковці, яких ми запрошували із Києва, і експертизи, які ми зробили, підтверджують якісні показники цього компосту рекультиваційного. На майбутнє хочемо переробляти ПЕТ в ПЕТ-пластівці.

В місті Житомирі масова проблема з гіллям і переробляти немає достатньої кількості потужностей. Якщо буде встановлений тариф на зелені насадження, відповідно до нового закону, то ми зможемо розглянути можливість придбання обладнання для таких цілей.

"Після завершення опалювального сезону в Житомирі повернемося до питання тарифу на переробку сміття", — Євгеній Барах
Євгеній Барах розповідає кореспондентам Суспільному про роботу заводу, 14 березня 2024 року. Суспільне Житомир/Марія Кравчук

Яка загальна кількість сміття надходить на переробку на ваш завод щоденно та щомісячно?

Ми маємо розуміти те, що ми працюємо в рамках експерименту і що буде, коли завод почне працювати на повну потужність. У нас розраховані потужності на 85 тисяч тонн на рік для роботи у дві зміни. Зараз сформовано, як я кажу, півтори зміни, але ми сформуємо повноцінні дві зміни роботи.

Починали ми після введення в експлуатацію з нашими хорватськими колегами на рівні 10-12 тонн переробки за годину. По контракту мали робити 20. Самостійно вийшло вже, завдячуючи в тому числі й українському обладнанню, яке ми докупили вже після старту роботи хорватського обладнання, на рівень 15 – 17 тонн за годину. І зараз уже замовлено обладнання, яке буде виготовлено наприкінці травня – на початку червня з монтажем і введенням в експлуатацію. Тобто, в червні ми вже плануємо виходити на ті показники, які ми планували з самого початку. Тобто через рік ми хочемо вийти на 20 тонн за годину, оскільки ми обіцяли й для цього технологічно вдосконалюємося крок за кроком.

Чи вистачає вам сміття для повної завантаженості заводу?

Одного "Грін-Бін" не вистачає, тому достатньо тривалий час були перемовини з іншими перевізниками. І вчора була підписана угода з одним із них. Наразі відбувається тендерна процедура. Я сподіваюся, що в майбутньому ми зможемо завершити оформлення угод із іншими. І таким чином, тоді ми вийдемо на той обсяг завантаження, який ми планували. Тобто, в принципі, у нас підписана угода із містом, за якою ми маємо в першу чергу примати сміття від Житомира. Тут немає сміття з інших регіонів, ніхто нам не возить з якихось областей і так далі, це виключно сміття міста Житомира.

Яка глибина переробки сміття на вашому заводі? Що потрібно для максимальної переробки?

Почну з кінця вашого питання. Для максимальної переробки потрібна максимально свідоме відношення всіх житомирян до роздільного збору. Тому що питання навіть не в інфраструктурі: чи є там баки і чи забезпечене місто належними машинами для їх вивезення. Так, рівень свідомості підвищився, так, якість стала краща. З появою індивідуальних контейнерів, які ми вперше запровадили в Житомирі, ми як компанія "Грін-Бін Україна" замістила цей чудовий експеримент пана Тичини з забиранням пакетів з дерев по місту в 2019 – 2020 році і це взагалі для мене унікальна ситуація. Ми живемо в сучасному світі, а на деревах висять пакети зі сміттям і їде сміттєвоз, з якого все тече, і забираються пакети. Ну це таке було напевно бачення його реформи, в мене трохи інакше.

Починали ми з глибини переробки на рівні 10% — в режимі експерименту. Потім дійшли до 45-50% — через вторинну сировину і виробництво SRF-палива. Була проблема пов’язана з тим, що хорватське обладнання мало виробляти компост органічний для продажу сільськогосподарським виробникам для вирощування сільськогосподарських культур, так, як це робиться в Європі. Але, на жаль, цей компост ми не отримали якісний. Що ми тут тільки не робили, разом з ними й без них, нам це не вдалося. Тому виникла дійсно проблема, пов'язана з тим, що ж робити з рештою. Наші показники по глибинній переробці сягали 75 – 80% від 100% і решта це була десь половина, 50 від 40 до 50% (наразі глибина переробки сміття на заводі сягає 45-50%, а коли завершиться експеримент із рекультиваційним компостом виросте до 75-80% — ред.).

Тоді ми обговорювали з технологами і запропонована була ідея, що цей компост в Європі теж може використовуватися як рекультиваційний в цілях виконання робіт з рекультивації полігонів, бо те сміття я переробити не можу, воно вже втратило свою додану вартість, якусь цінність. Проєкти по рекультивації все одно будуть, ми в Житомирі і полігон в Житомирі — логістична складова достатньо низька. В плані витрат на доставку можна порахувати вартість такої сировини та порівняти її з вартістю альтернативних матеріалів. І для прошарування вона, в принципі, підходить, таким чином ми зможемо досягти й глибини переробки та одночасно розв'язати проблему прошарування полігону. Ну і в цілому забезпечити максимальну концентрацію сміття саме на заводі.

Поговорімо про ваших хорватських партнерів. В лютому 2023 року в інтерв’ю Суспільному міський голова Сергій Сухомлин сказав, що на сміттєпереробному заводі очікують приїзду спеціалістів з Хорватії для запуску другої черги переробки сміття. Чи вдалося її запустити?

Під другу чергу малося на увазі компостування. Не вдалося. Компост для сільськогосподарських виробників в Україні це, поки що, планова ідея на майбутнє. Я не думаю, що вона реалізується в найближчій перспективі. Це питання навіть не років, трохи більше часу потрібно на це і безумовно тарифна складова має бути інша. Тому замість цієї другої черги ми знайшли продукт заміщення з органічного компосту на рекультиваційний компост. І тепер як запрацює тариф на переробку, продовжити роботу, наприклад, по влаштуванні лінії по переробці ПЕТ-пластівців.

Ви зачепили тему тарифу за переробку сміття. Якщо все ж таки він буде прийняти, який він буде?

По-перше, він вже прийнятий. Перша згадка про тариф була ще в 2018 році в угоді, яка підписана міською радою і сміттєпереробним заводом. Угода була проголосована і затверджена рішенням сесії. Умовою було ведення заводу в експлуатацію, завершення налагоджувальних робіт і відповідно повідомлення від заводу про готовність приймати сміття від усіх перевізників. Ми, в принципі, всю цю частину організаційну виконали і планували ще з 1 грудня повідомити місто про готовність до початку роботи. Але виникли дискусії, пов’язані із тим, чи потрібно сплачувати безпосередньо населенню, чи з врахуванням фактору війни варто подумати над компенсаціями з міського бюджету. Ми домовилися про те, що після завершення опалювального сезону ми повернемося до питання дозволу на застосування цього тарифу на переробку.

Яка це буде сума?

На сьогоднішній день це зростання відбудеться на рівні 10 гривень на людину.

Підсумуйте рік роботи, які у вас головні успіхи та з якими стикнулися труднощами?

Головний успіх, напевно, полягає в тому, що, лупаючи цю скелю, ти все одно до чогось її долупаєш. Це так, жартома. Якщо серйозно, то багато хто не вірив навіть у те, що нам вдасться зробити з цього сміття якісне паливо для цементних заводів — і це на базі такого обладнання і з такою культурою поводження з відходами населення,. Одним з головних досягнень є те, що ми все-таки дійшли до глибини переробки 45 – 50%. Це в умовах України, де 30% взагалі вважалося показником, який неможливо виконати. А, по-друге, це те, що ми дійсно формуємо ринок і першим бути складно.

"Після завершення опалювального сезону в Житомирі повернемося до питання тарифу на переробку сміття", — Євгеній Барах
Євгеній Барах дає інтерв'ю кореспондентці Суспільного Марії Кравчук, 14 березня 2024 року. Суспільне Житомир/Марія Кравчук

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube

На початок