Переселенка з Донеччини Світлана Басургіна разом з чоловіком та трьома дітьми з 23 квітня проживає в притулку у селі Никонівка Гришковецької громади на Житомирщині. Родина покинула місто Торецьк Бахмутівського району, щоб зберегти життя своїм дітям та собі.
Щоденні обстріли їх рідного міста з 2022 року та те, що росіяни стріляють по цивільних, примусило родину евакуюватися у безпечне місто. Покинути місто Торецьк родина не наважувалася з 2014 року.
"У 2014 році ми спочатку проживали в одному районі міста. Там наш дім був розбомблений, тож нам довелося переїхати в інший район, де було спокійніше, до центру міста. Там знімали будинок. Але почали і в центрі падати снаряди "Градів". Там і ракети у нас падали. У 2014 році Росія ще не проявляла такої жорстокості. У нас почали вже школи розбивати, бомбити по мирних жителях", – розповідає Світлана Басургіна.
Влучання російських військ у школу Світлана забути не може до сьогодні.
"Це було саме страшне, бо настільки був розрив сильний, що долетіло далеко-далеко, навіть земля летіла, – каже Світлана Басургіна. – А далі, коли вже прилетіла сусіду в дах "градина" і посікло йому дім, а нам – хвіртку, якраз там, де гуляли діти. Після цього стало настільки страшно за дітей, що вже просто дивлячись на цю хвіртку, розумієш, що могло дітей ось так посікти. Ми зібрали їх і поїхали. Через пару днів була евакуація".
З Торецька родина Світлани Басургіної виїхала до Покровська.
"А з Покровська нас зустріли на вокзалі у Бердичеві і привезли сюди автобусом. Розмістили нас та надали все необхідне. Коли ми приїхали сюди, діти дуже швидко адаптувалися. Вони знайшли майданчик, школу та вже мають друзів. Їм було легше адаптуватися, тому що ніхто не буде їх обстрілювати серед ночі. Мій чоловік шукає роботу, оскільки повертатися нам немає куди, тому ми, мабуть, залишимося тут. Тут красива природа і дітям спокійно та тихо ", – говорить Світлана Басургіна.
Гришковецька селищна голова Ірена Лісова розповідає, що з 52 прибувших 23 квітня переселенців з Донеччини до Гришковецької громади наразі в тимчасовому прихистку в селі Никонівка проживає 32 людини, з них п’ятеро дітей.
"Місце облаштоване тому, що був час на приготування, – каже Ірена Лісова. – З початку повномасштабної вторгнення у нас виникла ідея облаштувати другий поверх медичного закладу. Колись тут була лікарня. Ми зробили там ремонт власними силами. Благодійні фонди допомогли і місцеві жителі. Ми облаштували його для того, щоб люди могли там перебувати. Там є необхідні прилади, техніка та ліжка. Там є усі умови для комфортного проживання".
За словами Ірени Лісової, всього на території Гришковецької громади наразі проживає 189 переселенців.
Читайте також
- На Житомирщину прибувають більше 40 переселенців з Донецької області.
- Впродовж року від початку повномасштабної війни на Житомирщині знайшли прихисток понад 112 тисяч переселенців.
- "Тут для нас рай, але хочеться додому" – історія порятунку переселенців з Донеччини.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
