Військова Наталія Павлюк керує службою спеціального зв’язку у Житомирському військовому інституті. Жінка – з родини військових. Професію обрала 13 років тому.
У 2019 році чотири місяці провела в зоні операції об’єднаних сил – виконувала обов’язки, які стосуються охорони державної таємниці.
Чому стала військовою та що змінилося для військовослужбовиць в Україні за тринадцять років, Наталія розповіла кореспондентам Суспільного.
"Професію військової обрала не випадково. У мене в родині всі військові. Люблю порядок, форму. 13 років тому форму нам не видавали, ми самі купували. Але з моменту війни на сході країни до армії повернулися іншим обличчям, і до жінок-військових теж. Нас одягають, у нас забезпечення чудове," – розповідає Наталія Павлюк.
Професійна військова впевнена, що не тільки чоловіки можуть служити у війську і посідати високі посади. І виконують вони завдання не гірше від чоловіків. Вони вміють приймати серйозні рішення. Попри складнощі, жінки знають, на що йдуть. Тому , коли починають виконувати завдання, на складнощі не звертають уваги.
"У цьому році з травня по серпень я була в зоні ООС. Поїхала за покликом душі, бо болить серце за все , що твориться в Україні. Що запам’яталося? Я вперше почула звуки війни. Ось їх і пам’ятаю", - розповіла Наталія Павлюк.
За словами військової, жінок в ООС дуже багато, вони виконують різну роботу, не тільки в медицині і приготуванні їжі. Жінки перебувають на першій лінії фронту. .Дуже важка робота для жінок-військових, які працюють в цивільному захисті, адже вони виїжджають на обміни тілами, доправляють їх до батьків, у родини.
"Запам’яталося також, коли я зустріла в зоні ООС випускників Житомирського військового інституту. І найголовніше – там я зустріла власного сина. Він у мене морпєх. І часто виїжджає в зону ООС. Мені не дуже хочеться, щоб наші діти бачили війну, агресію. Хочеться, щоб наші військові служилим своїй державі у мирний час", - резюмувала Наталія Павлюк.
