Валерій Шевчук, український письменник, літературознавець і перекладач, помер 6 травня у віці 85 років.
Про це повідомила його донька Мирослава Андрущенко.
"Сьогодні, 6 травня, о шостій ранку відійшов у кращі світи мій тато, Валерій Олександрович Шевчук. Про нього можна багато писати як про видатного письменника, але для мене він передусім був просто татом. Хочеться сподіватись, що там йому буде добре і він зустрінеться з багатьма своїми друзями. Адже він був одним із останніх свого покоління — шістдесятників", — написала Мирослава Андрущенко.
Юліана Шевчук, донька письменника, уточнила, що батько помер у реанімації лікарні "Феофанія". Останні дні він перебував у тяжкому стані. "Відмучився сам і відмучив нас... Вічне спочивання пошли йому, Господи, а світло споконвічне нехай йому світить. Спочивай у мирі, тату!" — додає Юліана.
У 2024 році український PEN організував збір коштів на лікування письменника через ускладнення, пов'язані з діабетом.
Родина повідомить дату і місце прощання пізніше.
Про автора
Валерій Шевчук (1939–2025) — український письменник, літературознавець і перекладач, представник шістдесятників, який визнаний одним із фундаторів Житомирської прозової школи.
Його творчість охоплює різноманітні жанри — від історичної прози до літературознавчих праць. Відомий своєю здатністю поєднувати психологізм і готичні елементи в прозі, Шевчук також приділяв велику увагу дослідженню українського літературного бароко, створюючи переклади й адаптації давніх текстів.
У літературу Валерій Шевчук увійшов 1962 року паралельно з іншими письменниками-шістдесятниками завдяки публікаціям у журналі "Вітчизна" та в "Літературній газеті" (пізніше — "Літературна Україна"). Його проза не була схожа на тексти інших українських радянських письменників, які оспівували соціалістичні реалії. У 1970-х роках він потрапив до "чорного списку": 10 років його не друкували.
Шевчук здобув популярність завдяки своїм романам та повістям, серед яких особливе місце займають твори "На полі смиренному" та "Дім на горі", які стали важливою частиною української літературної спадщини. Він також автор багатьох літературознавчих праць і публіцистичних статей, що досліджують розвиток української літератури та її місце в європейському контексті. Його твори перекладені кількома мовами, а його дослідження давньої української літератури мали значний вплив на сучасних літературознавців.
Шевчук отримав Шевченківську премію 1988 року за роман-триптих "Три листки за вікном". Крім того, він лауреат літературних премій ім. М. Коцюбинського, О. Копиленка, Є. Маланюка, І. Огієнка, Б. Певного, О. Пчілки. Шевчуку в 1999 році надали Орден Ярослава Мудрого V ступеня.
Упродовж своєї кар'єри Валерій Шевчук не лише писав, але й активно працював як викладач у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та ведучий історичних програм на Українському радіо. Він став відомим не лише завдяки своїй літературній діяльності, але й за свій внесок у популяризацію української культури та історії.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
