Перейти до основного змісту
"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем

"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем

12 березня 2026 року у Житомирі попрощалися з Героєм України, полковником, командиром 39-ї бригади тактичної авіації Олександром Довгачем. Пілот загинув 9 березня, виконуючи бойове завдання на сході України.

Про це Суспільному розповів командувач Повітряних сил Збройних сил України Анатолій Кривоножко.

"Ще до війни ми якось спілкувалися, і я пропонував йому перейти на вищі посади, у навчальний заклад. Його відповідь була: "Ні. Я звідси не піду. Це моя родина". І справді, бригада була для нього родиною. Він для колективу був усім: інструктором, керівником, батьком. Його поважали всі — від солдатів до генералів. І зараз мені надходять повідомлення з-за кордону, люди висловлюють щирі співчуття. Він залишиться окремою сторінкою в історії сучасної авіації", — розповів Анатолій Кривоножко.
"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем
У Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем, 12 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Ілона Касаткіна

Олександр Довгач на війні з 2014 року.

"Льотчик здійснив 150 бойових вильотів, уражаючі критично важливі цілі російської армії, знищував російські дрони та крилаті ракети", — йшлося у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.

"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем
У Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем, 12 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Ілона Касаткіна

"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем
У Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем, 12 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Ілона Касаткіна

Військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Богдан за життя подарував Олександру Довгачу ніж із гравіюванням. За його словами, Олександр був справжнім лідером. Його любили і поважали підлеглі.

"Дуже мало командирів бригад, які справді беруть участь у бойових діях. А він до того ж був пілотом-винищувачем. Олександр Іванович знав, що підлеглі його шанують і поважають. І, мені здається, для нього це було головним. Він був доброю і водночас хороброю людиною. Це не просто командир бригади — це легенда", — сказав військовослужбовець Богдан.
"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем
Богдан. Житомир, 12 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Ілона Касаткіна
"І він дарує мені ніж із гравіюванням назви частини — і в мене сльози на очах", — сказав Олександр Довгач, командир 39-ї бригади тактичної авіації (1973–2026).
"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем
У Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем, 12 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Ілона Касаткіна

Командир авіаційної ескадрильї Андрій розповів, що познайомився з Олександром у 2016 році, ще під час навчання в курсантські роки.

"Він був людиною, яка розповідала і підказувала нам, ще молодим та "зеленим" хлопцям, як потрібно літати, як заходити на посадку, як правильно виконувати польоти. Уся моя служба пройшла поруч із ним — з його вказівками, натхненням і порадами. Саме завдяки йому, я впевнений, ми й надалі будемо знищувати ворога, який лізе на нашу землю", — сказав Андрій.
"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем
Командир авіаційної ескадрильї Андрій. Житомир, 12 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Ілона Касаткіна

Військовослужбовець Денис розповів, що разом із Олександром Довгачем неодноразово виходив на бойові завдання.

"Виконували різні завдання: і винищувально-авіаційні прикриття, і нанесення наземних ударів. Олександр Іванович завжди був взірцем хоробрості та розважливості. Він казав льотному складу, що пріоритет — це збереження життя льотчика та техніки, а вже потім виконання завдання. Бо живий льотчик і справна техніка можуть виконати ще сотні завдань", — зауважив Денис.
"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем
Льотчик 39 бригади тактичної авіації Денис Юдін. Житомир, 12 березня 2026 року. Суспільне Житомир

Поховали героя на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі. У Олександра Довгача залишилися батьки, дружина та двоє синів.

"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем
У Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем, 12 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Ілона Касаткіна

"Я звідси не піду. Це моя родина", — у Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем
У Житомирі попрощалися з Героєм України Олександром Довгачем, 12 березня 2026 року. Суспільне Житомир/Ілона Касаткіна

Раніше Суспільне повідомляло, що вдень 9 березня, виконуючи бойове задання на Східному напрямку, загинув командир 39-ї бригади тактичної авіації, яка дислокується на Житомирщині, Герой України полковник Олександр Довгач.

Вічна слава і світла пам'ять нашому Герою.

Що відомо про Олександра Довгача

Як з'ясувало Суспільне Чернігів, Олександр Іванович Довгач родом з Чернігова, на момент загибелі йому виповнилося 52 роки. У воїна залишилися батьки, дружина та двоє синів, молодшому з яких — 2 роки.

У 1990 році майбутній комбриг 39-ї бригади закінчив чернігівську школу №29. Згодом навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків.

З інформації, оприлюдненої у відкритих джерелах, відомо, що Олександр Довгач закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Проходив службу у складі 831-ї Миргородської бригади тактичної авіації на Полтавщині.

Олександр Довгач брав участь у відсічі російської агресії з 2014 року.

У листопаді 2025 року Повітряні Сили ЗСУ повідомляли, що Олександр Довгач здійснив понад 150 бойових вильотів, уражаючи критично важливі цілі російської армії: пункти управління, техніку, засоби зв’язку, живу силу, неодноразово забезпечував прикриття ударної та бомбардувальної авіації, а також знищував російські дрони та крилаті ракети, які загрожували українським містам. У 2025 році по його літаку росіяни запустили близько 20 ракет.

Брав безпосередню участь у звільненні острова Зміїний, деокупації Київщини, Харківщини та правобережжя Херсонщини.

У 2015 році Олександр Довгач нагороджений Орденом Данила Галицького, на 2026 рік був повним кавалером ордена Богдана Хмельницького (2022, 2023, 2024 роки).

Указом президента України №707/2025 від 30 вересня 2025 року Олександру Довгачу було присвоєно звання Героя України із врученням ордена "Золота Зірка". Нагороду командиру 39 бригади вручав президент України.

У 2025 році Повітряні сили ЗСУ публікували відео, на якому Олександр Довгач розповідав про те, як військовий подарував йому штик-ніж із гравіюванням бригади і попросив, щоб комбриг лишався таким же стійким і незламним.

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок